Психологічні стратегії первісних чоловіків. Науковці виявили справжню еволюційну мету змін у голосі підлітків.

Дослідники тривалий час дискутували, чому чоловікам потрібен низький голос: чи для того, щоб привертати увагу жінок, чи щоб налякати можливих суперників.

Психологи Джеймс Раттер і Лінда Бутройд з Даремського університету у Великій Британії надали ясну відповідь на це запитання. Висновки їхнього дослідження були опубліковані в науковому журналі Royal Society Open Science.

Науковці зафіксували на відео сімнадцять чоловіків, які відрізнялися зростом, вагою та статурою. Кожен із учасників, виступаючи як доброволець, постав перед камерою у повний зріст і вголос перелічував числа від одного до п'яти. Після цього дослідники, використовуючи спеціалізовані комп'ютерні програми, штучно модифікували тембр і резонанс записаних голосів, створивши дванадцять різних варіантів звучання для кожного з учасників.

Ці відеоролики показали сотням онлайн-волонтерів. Глядачі оцінювали героїв на екрані за фізичною силою, бійцівськими навичками, домінантністю та сексуальною привабливістю. Також частину матеріалів навмисно показали взагалі без звуку, аби перевірити, що впливає на людську оцінку сильніше, зір чи слух.

Результати проведеного дослідження чітко розмежували поняття домінування та успіху в романтичних стосунках. Чим нижчим і грубішим був голос на запису, тим більше чоловік на екрані сприймався як сильний, небезпечний у бою та впливовий. Дослідники Раттер і Бутройд зазначили, що "чоловіки у відео стабільно сприймалися як більш сильні та авторитетні з підвищенням вокальної маскулінності".

Проте низький тембр голосу жодним чином не вплинув на романтичний успіх. Високий, писклявий голос дійсно знижував чоловічу привабливість в очах глядачів. Однак оксамитовий бас не надавав жодних додаткових балів симпатії, якщо люди мали можливість оцінити реальну фізичну статуру. Крім того, беззвучні відеоролики підтвердили, що візуальне сприйняття тіла значно більше формує враження про силу, ніж будь-які зміни в голосі.

Британські дослідники встановили, що глибокий голос не еволюціонував для створення романтичних серенад. Насправді, це була своєрідна психологічна зброя наших предків, яка використовувалася для подавлення суперників і підкреслення соціального статусу в групі ще до початку фізичних зіткнень.