Річки Арктичного регіону переосмислили погляди дослідників на процеси ерозії.

Нові русла річок формуються тут вражаюче швидко.

Дослідники з Університету Саймона Фрейзера та Університету Британської Колумбії в Канаді провели вивчення річкової ерозії в регіоні канадської Високої Арктики і виявили дещо несподіване. Вони зауважили, що нові русла річок формуються значно швидше, ніж очікувалося, що свідчить про те, що процес ерозії в цих районах може перевершувати темпи ерозії в помірних кліматичних зонах, про що повідомляє Science Alert.

Вчені розпочали своє дослідження з припущення, що мерзла земля може уповільнювати процес ерозії, оскільки лід, що міститься в ній, ймовірно, діє як клей, який утримує навколишні відкладення на місці. Проте результати контрольованих лабораторних випробувань виявили, що ерозія осадових порід на незамерзлому ґрунті відбувається приблизно в десять разів швидше, ніж вони передбачали. Ці знахідки ставлять під сумнів їхні попередні уявлення про ерозію річок.

"Ми насправді сподівалися побачити зовсім інший результат, ніж той, що в підсумку отримали. Ми провели численні експерименти, перш ніж мій науковий керівник став довіряти отриманим даним," – зазначив еколог Йонас Ешенфельдер з Університету Саймона Фрейзера.

Вчені побудували в лабораторії скляний "канал" із похилими стінками, довжиною 120 сантиметрів і шириною два сантиметри. Скляні кульки всередині каналу виконували роль річкового гравію.

Коли ж вчені провели експерименти із замерзлою водою на замерзлих і незамерзлих осадових породах, вони отримали дивовижні результати ерозії. Те, що раніше вважалося аномаліями в польових умовах, повторювалося знову і знову.

"Ми були вражені отриманими даними, переглянули один одного й вигукнули: 'Цього не може бути'. Я звернувся до кількох колег, але вони не повірили мені. Тож ми вирішили провести ще один експеримент. І знову отримали той же результат", -- розповів Шон Чартранд, еколог з Університету Саймона Фрейзера.

Вчені описують спостережуваний механізм так. У періоди повного замерзання ґрунту ерозія, як і очікувалося, обмежена. Але з початком сезонного відтавання тонкий шар осадових порід тане, тоді як під ним залишається мерзла земля. Проточна вода не може пройти крізь вічну мерзлоту, що залишилася, тому вона розходиться в різних напрямках, несучи з собою дедалі більше частинок піску та ґрунту.

Нагадаємо, у Канаді вперше в польових умовах провели експеримент із потовщення льоду за допомогою морської води. І він показав багатообіцяючі результати.