У таїландських джунглях вперше за 30 років вдалося зловити рідкісного хижака, який вважався зниклим.

У Таїланді вперше з середини 90-х років підтвердили наявність плоскоголового кота — одного з найрідкісніших та найменш досліджених хижаків Південно-Східної Азії. Цю тварину вдалося зафіксувати за допомогою фотопасток у заповіднику принцеси Сіріндхорн у 2024-2025 роках.

Цю інформацію опублікувало видання Live Science.

Про повторне виявлення виду повідомила природоохоронна організація Panthera у День захисту дикої природи Таїланду. Дослідники зазначають, що камери зафіксували не лише дорослих особин, а й самку з дитинчам, що свідчить про успішне розмноження плоскоголових котів у південній частині країни.

Плоскоголовий кіт (Prionailurus planiceps) раніше був відомий лише завдяки рідкісним спостереженням у країнах, таких як Бруней, Малайзія та Індонезія. У Таїланді цей вид вважався фактично зниклим, оскільки з 1995 року не було жодних підтверджених свідчень його існування. Цей невеликий хижак важить приблизно 2 кг, має перетинчасті лапи та чудово адаптований до життя в заболочених лісах і водно-болотних угіддях.

Відповідно до оцінки Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) за 2014 рік, плоскоголові коти опинилися на межі зникнення. Основними чинниками, що сприяють цій ситуації, є знищення їх природних ареалів, деградація водно-болотних угідь, надмірний вилов риби, а також інші негативні впливи людської діяльності.

У Panthera підкреслюють, що сучасні польові дослідження є найбільшими за всю історію вивчення цього виду. Оновлену інформацію про чисельність плоскоголових котів планують опублікувати на початку 2026 року.

Міністр природних ресурсів Таїланду Сушарт Чомклін відзначив, що повернення плоскоголового кота є результатом багаторічних зусиль у сфері охорони природних екосистем. Глава Департаменту національних парків Аттапол Чароенчанса також підкреслив, що це відкриття має велике значення не тільки для Таїланду, але й для всього регіону Південно-Східної Азії.

Нагадуємо, що дослідники археології виявили цікаву закономірність у розміщенні вішапів — загадкових монументів Вірменського нагір'я. Ця закономірність вказує на складну систему вірувань наших предків.