Пасивний спосіб життя не завжди є шкідливим: дослідники роз'яснили, у яких випадках він може бути корисним.

Сидячий спосіб життя не завжди шкодить мозку -- усе залежить від того, як саме людина проводить час, сидячи. До такого висновку дійшли вчені у новому масштабному дослідженні, яке переглядає звичні уявлення про малорухливу поведінку.

Про це повідомило видання Science Alert.

Дослідницька група під керівництвом фахівця з громадського здоров'я Пола Гардінера з Університету Квінсленда проаналізувала 85 наукових робіт, які порівнювали різні типи сидячої активності. Виявилося, що так зване "активне" сидіння -- коли мозок залишається залученим -- має переважно позитивний вплив на пам'ять, виконавчі функції та інші когнітивні здібності.

Замість "пасивного" проведення часу, такого як тривале дивлення телевізора, частіше виявляються негативні наслідки, зокрема підвищений ризик виникнення деменції. Хоча ефекти були незначними, дослідники вважають їх статистично важливими.

Гардінер наголошує: більшість людей проводить сидячи багато годин щодня, тому те, як ми використовуємо цей час, має реальне значення. Простий вибір -- узяти до рук книжку замість пульта -- може сприяти збереженню здоров'я мозку в старшому віці.

Дослідники наполегливо рекомендують переглянути існуючі рекомендації в галузі здоров'я, щоб вони враховували різноманітність способів сидіння. Зокрема, вони радять стимулювати активні розумові вправи та робити часті короткі перерви для фізичної активності.

Гардінер зазначив, що рекомендації для підтримки здоров'я можуть варіюватися від простих порад на кшталт "менше сидіти" до стимулювання більш інтелектуально активного способу проведення часу на сидячій позиції. Це може сприяти тому, щоб люди вносили прості, але реалістичні зміни в своє життя, що позитивно позначиться на тривалому здоров'ї мозку та, можливо, знизить ймовірність розвитку деменції.

Нещодавно проведене масштабне дослідження виявило, що всього 5 хвилин активної фізичної активності щодня можуть зменшити ризик летального результату на 10%. Дослідники проаналізували інформацію про 130 тисяч осіб і визначили просту формулу для досягнення довгого життя, яка доступна кожному.