Смертельний грибок нищить амфібій у всьому світі: лише один вид зміг вижити.

Дослідники виявили, що лише один грибок став причиною більшої кількості вимирань, ніж будь-яке інше інфекційне захворювання. Є лише один вид, здатний вижити після нього.

По всьому світу цілі види жаб і ропух вимирають через невблаганну грибкову інфекцію, відому як хітридієвий грибок. Йдеться про грибок Batrachochytrium dendrobatidis, який є смертним вироком для більшості амфібій, пише Science Alert.

Вважається, що саме цей грибок став причиною більшої кількості глобальних вимирань видів, ніж будь-яке інше інфекційне захворювання. Однак вчені виявили, що високо в Піренеях все ж є кілька популяцій звичайних жаб-повитух, яким вдалося пережити спалах, що майже повністю знищив сусідні популяції.

У новому дослідженні, проведеному вченими з Університетського коледжу Лондона (UCL), Лондонського зоологічного товариства (ZSL) та Імперського коледжу Лондона, було виявлено, як ці жаби змогли протистояти небезпечному грибку. Результати дослідження свідчать про те, що їхній секрет полягає у виробленні специфічних пептидів раніше, ніж у інших представників амфібій, що заважає грибку поширюватися.

За словами дослідників, жаби-повитухи дещо дивні. Наприклад, самці виду Alytes obstetricans носять запліднені яйця на спині та стегнах, щоб захистити їх від поїдання, звідси й назва "повитухи". Потім, коли яйця ось-ось лопнуть, жаба відносить їх до найближчого водоймища, де пуголовки вистрибують із заднього отвору свого батька в невідомість.

У випадку піренейських жаб-повитух самці викидають своє потомство у кришталево чисті води високогірних озер, таких як Лак-д'Арле, Пюї-д'Аріус, Лак-де-Люр та Ібон-де-Ачеріто. На жаль, популяції цих жаб у Західних Піренеях зазнали майже повного знищення через хітридієві інфекції, які з'явилися в регіоні 19 років тому. Раніше ці гори вважалися безпечним прихистком від грибка, оскільки озера замерзають на півроку, а низькі температури стримують його поширення.

На жаль, з огляду на те, що людство продовжує використовувати викопне паливо, зміна клімату сприяє підвищенню температури в гірських районах. Гриби, відомі своєю любов'ю до теплих і вологих умов, можуть знайти в таких умовах сприятливе середовище для росту. Проте, незважаючи на загрозу, яку становить грибок B. dendrobatidis, деяким популяціям жаб вдалося вижити: зокрема, жаби, що мешкають в Ібон-де-Ачеріто, Пуїтс-д'Аріус та Лак-де-Люр.

У процесі дослідження науковці провели порівняння двох видів жаб, які витримали епідемії грибкових інфекцій. Результати виявили, що у амфібій, що змогли вижити в умовах смертельної загрози, формується специфічний тип імунного захисту значно раніше: жаби починають продукувати антимікробні пептиди з шкіри вже на стадії пуголовка. Ці дані свідчать про те, що саме ця особливість має критичне значення для виживання.

Відомо, що грибок може існувати лише на шкірі, багатій на кератин, який присутній у дорослих жабах, але відсутній у пуголовків та личинок. Саме через це грибок є настільки небезпечним для амфібій: жаби та ропухи отримують більшу частину кисню та води, необхідних для їхнього виживання, через шкіру. Якщо ця пориста мембрана стає заблокованою грибком, це викликає фатальний ланцюг подій.