Непорушна взаємозалежність. Дослідження показало, що шизофренія та біполярний розлад ділять до 70% спільних генетичних факторів.

Дослідники провели аналіз ДНК більш ніж 6 мільйонів осіб і виявили, що більшість психічних захворювань мають спільні генетичні корені. Найбільш виразний зв'язок було виявлено між шизофренією та біполярним розладом, які ділять приблизно 70% генетичних факторів ризику.

Цю інформацію публікує видання Science Alert.

Група вчених з різних країн провела аналіз генетичних даних більше ніж 1 мільйона осіб, які мали щонайменше один з 14 психічних розладів, а також 5 мільйонів людей, у яких таких діагнозів не було. Це дослідження стало одним з найбільших за своїм масштабом у цій галузі.

Вчені встановили, що більшість генетичних ризиків можна пояснити лише п'ятьма основними генетичними групами. До однієї з них належать анорексія, синдром Туретта та обсесивно-компульсивний розлад. Інша об'єднує депресію, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад. Окрему групу формують розлади, пов'язані із залежностями, а ще одну -- аутизм і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

Найбільш значущим висновком стало те, що приблизно 70% генетичних маркерів, пов'язаних із шизофренією, також виявляються актуальними для біполярного розладу. Як вважають дослідники, це може вказувати на наявність спільних біологічних процесів, що лежать в основі обох розладів.

Науковець Ендрю Гротцінгер зазначив, що генетичні аспекти цих психічних розладів мають більше спільних рис, ніж відмінностей. Це відкриває перспективи для розробки лікувальних підходів, які могли б одночасно впливати на декілька захворювань, замість того щоб потребувати окремої терапії для кожного з них.

Дана робота є продовженням попередніх наукових досліджень, в ході яких було виявлено більше ста генів, що мають зв'язок із вісьмома різними психічними розладами. На новому етапі дослідники вивчили близько 18 тисяч генетичних варіантів, щоб з'ясувати, яким чином вони впливають на формування нервових клітин.

В результаті дослідження було виявлено 683 генетичних варіанти, що модулюють регуляцію генів. Багато з цих варіантів виявили активність у різних клітинних типах мозку та впливали на кілька стадій його розвитку одночасно. На думку науковців, це може пояснити, чому ідентичні генетичні зміни підвищують ймовірність виникнення різних психічних розладів.

На думку авторів, ці результати можуть революціонізувати методи діагностики та лікування психічних розладів. Поглиблене розуміння спільних генетичних механізмів відкриває можливість створення терапії, яка буде ефективною для кількох різних розладів одночасно.