Вчені виявили несподіваний метод, який може допомогти знизити ризик розвитку діабету 2 типу.

Вчені виявили напрочуд простий чинник, який може бути пов'язаний із нижчим ризиком розвитку цукрового діабету 2 типу. Йдеться про зелені насадження поблизу дому -- приватні сади та громадські парки.

Міжнародна команда науковців з Австралії та США дійшла до цього висновку, як повідомляє видання Science Alert. Дослідження базується на інформації, зібраній від понад 400 тисяч учасників проекту UK Biobank, за станом здоров'я яких спостерігали в середньому протягом 15,4 року.

Дослідники провели порівняння медичних показників учасників з даними про кількість зелених територій у їхніх житлових районах. Результати аналізу виявили явну закономірність: чим більше зелених насаджень оточувало житло, тим нижчий був ризик виникнення діабету другого типу.

Зокрема, особи, які проживають у районах з найбільшою концентрацією приватних садів на відстані до 100 метрів від своїх домівок, демонстрували на 6,8% меншу ймовірність виникнення захворювань у порівнянні з тими, хто живе в місцях з найменшою кількістю таких зелених насаджень поблизу.

Дослідники також виявили аналогічний зв'язок для громадських парків. Якщо в околиці налічувалося принаймні чотири парки, ризик розвитку діабету 2 типу серед місцевих мешканців знижувався на 5,7%. Проте важливо зазначити, що розташування парків у межах пішохідної досяжності не мало значного впливу на ці результати.

Автори підкреслюють, що їхнє дослідження має обсерваційний характер, що дозволяє показати наявність зв'язку, проте не доводить, що саме існування садів чи парків безпосередньо запобігає розвитку діабету. У процесі аналізу вони взяли до уваги ряд інших факторів, таких як куріння, вживання алкоголю та родинна історія хвороби.

Одним із можливих пояснень результатів може бути фізична активність. Попередні дослідження показували, що мешканці районів із більшою кількістю парків у середньому займаються спортом приблизно на 24 хвилини на тиждень довше, ніж люди, які мають обмежений доступ до зелених зон.

Епідеміолог з Університету Квінсленда, Ніколас Осборн, зазначає, що час, проведений у саду, може сприяти виробленню вітаміну D, покращувати психічний стан та забезпечувати контакт з різними мікроорганізмами, які здатні позитивно впливати на здоров'я кишечника та імунну систему.

Науковці звернули увагу й на соціальну нерівність. Люди з нижчими доходами та рівнем освіти частіше стикаються з діабетом і водночас нерідко мають гірший доступ до зелених зон. На тлі житлової кризи приватні сади також стають дедалі менш доступними.

Екологічний епідеміолог Університету Квінсленда Чінонсо Одебеату зазначив, що через активне будівництво житла з високою щільністю забудови зелені зони мають враховуватися ще на етапі міського планування.

Нагадуємо, що маленька частина мозку, відповідальна за рівень уваги, може виявитися важливим елементом у дослідженні взаємозв'язку між сном та хворобою Альцгеймера.