Тоді зникло 85% морських видів: чи може така ситуація статися знову в майбутньому? (фото)

Приблизно 445 мільйонів років тому життя на Землі змінилося за короткий геологічний момент. Унаслідок цього загинуло близько 85% усіх морських видів -- більшості життя на Землі.

У мить ока над суперконтинентом Гондвана, утворилися льодовики, які спричинили осушення мілководних морів і зміни хімічного складу океану. Ця зміна призвела до виникнення льодовикового клімату на планеті і спричинила одне з найбільших вимирань в історії Землі, знищивши більшість морських видів і змінивши майбутнє життя, пише Phys.org.

У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукового світу!

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, пояснює, що це Ордовицько-силурійське вимирання також створило передумови для появи хребетних із щелепами.

Дослідники з Окінавського інституту науки і технологій показали, що після кризи чисельність щелепних риб зросла, тоді як чисельність багатьох старіших груп зменшилася.

Професор Лорен Саллан підкреслила, що скам'янілі залишки демонструють чітку межу між етапами до та після масового вимирання, пов'язуючи екологічні зміни з новими еволюційними трендами у розвитку хребетних.

"Ми продемонстрували, що щелепні риби стали панівними лише завдяки цій події, -- додає науковиця -- І, по суті, ми уточнили наше розуміння еволюції, провівши межу між палеонтологічним літописом, екологією та біогеографією".

У ордовицький період, що тривав від 485,4 до 443,8 мільйонів років тому, теплі мілководні океани створювали сприятливе середовище для життя численних морських організмів.

Великоокі, схожі на міноги конодонти зміїлися навколо високих морських губок, трилобіти метушилися серед роїв молюсків у панцирах, а морські скорпіони розміром з людину та гігантські наутилоїди з гострими панцирами довжиною до п'яти метрів ширяли водами в пошуках здобичі.

"Хоча ми не знаємо кінцевих причин Ордовицько-силурійського вимирання, ми знаємо, що до і після події існував чіткий перебіг подій. Літопис скам'янілостей це показує", -- каже професорка Саллан.

Коли зміни клімату призвели до скорочення територій проживання та зниження рівня кисню, хребетні, які змогли вижити, були змушені шукати притулок у глибоких океанах – рефугіумах. Це були специфічні зони суші або води, де певні біологічні види або їх групи змогли витримати екстремальні кліматичні умови. У таких стабільних середовищах риби з щелепами здобули значні переваги.

"Це унікальний випадок, коли нам вдалося кількісно вивчити біогеографічні зміни до і після масового вимирання. Ми змогли відстежити міграцію видів по всій планеті, що дозволило нам виявити конкретні рефугіуми, які, як тепер відомо, зіграли ключову роль у подальшій диверсифікації всіх хребетних," — зауважує професор Саллан.

Скам'янілі рештки з таких територій, як Південний Китай, належать до давніх акули, які мешкали в цих рефугіумах протягом тривалих мільйонів років, перш ніж почали розповсюджуватися за їх межі.

"Чи стали щелепи результатом еволюції, що призвела до виникнення нової екологічної ніші, чи, можливо, наші предки спочатку зайняли вже існуючу нішу, а згодом почали диверсифікацію? Наше дослідження підтримує другий варіант. Обмежені невеликими географічними територіями, які мали численні вільні екологічні простори, залишені мертвими безщелепними хребетними та іншими істотами, гнатостоми мали можливість раптово заселити широкий спектр різноманітних ніш," -- зазначила дослідниця.

Поки риби з щелепами залишалися в Південному Китаї, їхні безщелепні родичі продовжували свій еволюційний шлях в інших частинах світу. Ці види стали панівними у відкритих морях протягом наступних 40 мільйонів років, набуваючи різноманітних форм.

Проте залишається нез'ясованою причина, чому щелепні риби врешті-решт домінували серед видів, коли вони покинули свої рефугіуми.

Вимирання не призвело до знищення екосистем, а, навпаки, стало поштовхом для їх відновлення, відкривши можливості для хребетних заповнити порожнечі, залишені тими видами, які зникли внаслідок кліматичних змін.

Ознайомлення з цим процесом дозволило зрозуміти, чому хребетні з щелепами здобули панівне становище, а також чому сучасні океани продовжують відображати події, які мали місце сотні мільйонів років тому.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що під льодами Арктики знайдено те, чого тут бути не повинно: життя несподівано процвітає тут.