Удар по Південному мосту в Києві: які плани має Путін і чи витримає переправа напади?

Російські війська розпочали обстріли мостів у Києві за допомогою реактивних дронів. 30 вересня на проїзну частину Південного мосту впали частини безпілотника, а 1 жовтня противник здійснив два точкових напади на цей об'єкт. У ніч з 1 на 2 жовтня атаки на переправу продовжилися, а ввечері ситуація повторилася.

Після першого удару по мосту вдень, автомобільний рух був швидко відновлений, тоді як метрополітен залишався закритим до завершення тривоги. Ввечері міст знову зазнав атаки з боку БпЛА, що спричинило пожежу: пасажири поїзда, який проїжджав Південним мостом, могли спостерігати, як на дорозі горять уламки.

У результаті атаки безпілотника, за попередніми даними, були пошкоджені опора мосту, відбійник, дорожня поверхня та бетонна огорожа метрополітену. Через це рух автомобілів та поїздів метро на мосту наразі призупинено.

ТСН.ua досліджував причини, які спричинили напади російських військ на Південний міст, а також шляхи його захисту від ворожих загроз.

Мости у Києві: вразливі місця

За словами Дмитра Беспалова, експерта з транспортного планування, всі мости Києва є позакласними, тобто їх параметри не підпадають під стандартні типи мостів, оскільки зроблені за унікальними проєктами, але всі вони побудовані за типовими схемами: вантові, балочні, аркові, рамні та комбіновані. Південний міст - вантовий. І у кожної типової схеми є свої плюси та мінуси, і відповідно свої вразливі місця.

Читати ще: РФ уперше застосувала реактивний дрон з ріжучим боєзарядом проти ЛЕП та мостів, - Флеш

"У випадку, якщо російський дрон "Шахед" вдарить по бетонній частині Південного мосту, його конструкція не зазнає серйозних пошкоджень. Проте, кожна містова споруда має свої вразливі місця, і якщо ці елементи зазнають удару від боєприпасів, особливо якщо це відбувається регулярно та цілеспрямовано, це може призвести до зниження міцності окремих частин, а в підсумку — і всієї споруди," — зазначає Дмитро Беспалов.

Отже, ворог може завдати серйозної шкоди Південному мосту, якщо буде постійно атакувати одну з його вразливих ділянок. Проте реалізувати таку стратегію вкрай важко через великі розміри конструкції.

"Зруйнувати Південний міст дронами ворогу не вдасться. Для руйнації потрібно щось значно потужніше і у великій кількості. Я не військовий експерт, але, гадаю, це суто математична задача, як це колись було з Антонівським мостом на Херсонщині. Тобто існує конкретна кількість засобів ураження, яку треба використати для того, щоб вивести з ладу будь-який міст, зруйнувати його і зробити непридатним для експлуатації. Щоб це теоретично зробити з Південним мостом знадобиться десятки або навіть сотні засобів ураження", - пояснює експерт.

Захист мостів через Дніпро: чи допоможуть "мангали" та метал

За словами Дмитра Беспалова, захистом для конструкцій мосту можуть слугувати металеві екрани або сітки з арматури - на кшталт тих, які використовують для захисту танків на фронті.

"Ці споруди відомі як "мангали" і розміщуються на танках. Їх основна мета полягає в тому, щоб вибух стався якомога далі від мостових конструкцій, а не поряд з ними. На Південному мосту існують певні ділянки, які необхідно оберігати за допомогою таких пристроїв," - підкреслює Беспалов.

Противник здатен завдати шкоди вантах мосту. Нещодавно ворог застосував дрони з "вусами", які змогли підірвати та фактично знищити конструкцію лінії електропередач. Тому необхідно зосередитися на посиленні захисту мосту.

"З цього випливає, що радіоелектронна боротьба (РЕБ) та протиповітряна оборона (ППО) є набагато ефективнішими засобами для захисту Південного мосту, ніж звичайні сітки та екрани. Проте, на жаль, їх недостатньо для повного покриття всього моста. Це залишає його уразливим перед можливими атаками противника", - зазначає експерт.

Чому ворог обрав саме Південний міст

Дмитро Беспалов також підкреслює, що удари по Південному мосту не є навмисним знищенням цієї переправи, а лише частиною транспортної інфраструктури.

"Дуже схоже, що у росіян є певний перелік об'єктів у Києві для ураження реактивними дронами та балістикою: умовні наука, логістика, управління і транспорт. А Південний міст потрапив саме до транспортної частини. Колись вони цілеспрямовано били по трамвайному депо у Харкові, тепер вирішили і в Києві виконати таке завдання. Тим більше, це єдиний міст, який у столиці перевозить пасажирів лінією метро під час "жовтої" тривоги. Гадаю, саме тому у Москві його позначили як пріоритетну ціль, щоб створити у місті транспортний колапс, хаос на автошляхах і паніку серед містян", - підсумовує Дмитро Беспалов.

Чи стане Південний міст альтернативою для понтонного переходу та річкового трамвая?

У п'ятницю транспортний потік на Південному мосту залишався заблокованим, і наразі немає чіткої інформації про терміни його відновлення, особливо після вечірнього обстрілу. У цей час мешканці Києва почали обговорювати можливість зведення понтонного мосту для перетворення на правий берег або організації річкового трамваю.

Але Дмитро Беспалов заперечує таку можливість і пояснює чому.

Київський метрополітен вирізняється однією з найвищих пропускних здатностей серед усіх видів громадського транспорту столиці, що дозволяє йому ефективно перевезти велику кількість пасажирів за короткий проміжок часу. На відміну від нього, річковий трамвай не може похвалитися подібною ефективністю. Т навіть якщо нам вдасться знайти необхідні судна та вирішити питання з причалами, ми зможемо транспортувати лише 1-2% від обсягу перевезень, які здійснює метрополітен. А що робити з рештою 98% пасажирів? Додавши автобуси до системи, ми зможемо перевезти ще близько 5% від того, що забезпечує підземка, але цього явно недостатньо, - зазначає фахівець у сфері транспортного планування.

Щодо встановлення понтонного мосту, Беспалов також висловлює сумніви щодо реалізації цього задуму.

"Тут важко сказати, хоча я отримував освіту в інженерному забезпеченні військ, а це якраз тема встановлення понтонів, але такі довгі понтони саме для цивільних цілей, чесно кажучи, я не знаю, чи можливі. Я не певен, що такі встановлюються. Одна справа розгорнути понтонну систему для військ і переправляти їх. А інша справа встановити і пускати там трафік - сумнівно. Я нагадаю, що будь-який київський міст - це приблизно 100 тисяч транспортних засобів на добу з великою вагою та великою кількістю. Тому мені здається, що ідея з понтонами альтернативою не стане реальністю. Понтони, автобуси, річковий трамвайчик - це тільки кілька відсотків від того, що потрібно", - зазначає Дмитро Беспалов.

Він також зазначає, що, ймовірно, міський трафік буде перенаправлений на інші мости в Києві.

"Деякі водії можуть відмовитися від виконання своїх рейсів. Є ймовірність, що, схоже на періоди пандемії, доведеться знову запровадити певні обмеження, наприклад, перейти на дистанційний режим роботи та зустрічі. З іншого боку, це негативно вплине на бізнес, особливо на малий, який знову може зазнати великих втрат, як і під час коронавірусної кризи. Було б доцільно, щоб уряд надав підтримку таким підприємствам у цей непростий час," - зазначає експерт.

Беспалов підсумовує: на жаль, альтернативи мостам не існує.

"Що стосується втрати одного мосту, Київ зможе це витримати, втрата двох вже стане серйозним викликом, і людям доведеться витрачати значно більше часу на дорогу. Якщо ж ситуація погіршиться і ми втратимо більше половини мостів, місто, хоча і продовжить функціонувати, зазнає колосальних транспортних труднощів. На жаль, середній час подорожі, який складе 3-4 години, може стати новою реальністю", - зазначає експерт у галузі транспортного планування.

Удари по Південному мосту у Києві: мета Росії та загроза для енергетики

На думку військового експерта генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, удари Росії по Південному мосту у Києві - це частина стратегічного підходу, мета якого - морально та психологічно зламати Київ і киян. Зараз росіяни радіють кадрам величезних заторів у Києві та тому, як люди йдуть пішки через перекритий міст.

"Попри п'ятий рік війни Путін і його оточення, як і 2022 року, вважають, що такими діями можуть принципово вплинути на ситуацію у цій війні, тому не відходять від своєї стратегії. Після ударів по мосту у Києві вони знову взялися за завдавання ударів по енергетиці", - зазначає експерт.

Нова військова техніка Росії: у чому небезпека "вусатих" дронів для ліній електропередач та атомних станцій.

За словами Ігоря Романенка, російські війська розробили спеціальну бойову частину для реактивних дронів (їх вже прозвали у нас "вусатими"), оснащену 40-кілограмовим кумулятивним зарядом. Ворог використовує ці БпЛА для прицільного перерізання ліній електропередач. У планах окупантів - застосовувати таку зброю не лише проти звичайних ЛЕП, а й для ударів по лініях, через які постачається електроенергія від атомних електростанцій.

"Щодо Південного мосту, його роль у житті столиці є надзвичайно суттєвою, що, безумовно, привертає увагу Путіна і інтегрується в його стратегії. По-перше, на мосту функціонувала єдина лінія метро, яка працювала навіть під час "жовтої" тривоги. Завдавши ударів, противник призупинив роботу метро та мосту, що створило труднощі для сотень тисяч людей, які тепер намагаються знайти спосіб перетнути з лівого на правий берег і навпаки. Крім того, зупинка вантажних перевезень через міст викликає проблеми з постачанням. Це саме те, чого Путін прагне – паніка, хаос і страх", - зазначає Ігор Романенко.

Експерт також зазначає, що Південний міст був спроектований з урахуванням можливості витримувати поодинокі удари. Після кількох атак "Шахедів" він не отримав значних пошкоджень.

Проте, враховуючи можливості супротивника використовувати кумулятивні різальні заряди, небезпека для мосту залишається актуальною. Якщо регулярно завдавати удари безпілотниками в одній і тій же зоні, можна вивести міст з ладу. Саме цього і прагне Путін: розірвати зв'язок між лівим і правим берегами Києва, знищити транспортні та логістичні комунікації, що проходять через конструкцію мосту. Тому Кремль зосередив свої зусилля на реалізації таких планів, - підкреслює генерал-лейтенант.

Чому важко забезпечити захист київських мостів від атак дронів?

На жаль, суттєвого ресурсу для ППО знайти не вдалося під час перерозподілу засобів захисту. А це, своєю чергою, стало підставою для ворога здійснити спробу атакувати міст.

"Мости в Києві потребують особливого захисту, адже вони виконують роль життєвих артерій міста, зокрема Південного. Проте виникає питання: звідки взяти ресурси для їх охорони, якщо існує постійний дефіцит? Для забезпечення безпеки мостів і протидії реактивним дронам були б корисні зенітно-ракетні системи малої та середньої дальності, а також переносні зенітно-ракетні комплекси, які ми колись були змушені знищити під тиском американських партнерів", - зазначає Ігор Романенко.

Вона зазначає, що для захисту мостів від атак реактивними "Шахедами" можуть допомогти спеціалізовані металеві сітки.

"Хоча вони можуть виконувати функцію захисту, їх вага не повинна бути надмірною, адже це створює додатковий тягар для мосту, який і без того має проблеми з технічним станом. Тому питання безпеки мосту слід аналізувати в комплексі", - зазначає фахівець.

Загроза для інших мостів столиці та нові ракети ворога

Щодо ризиків для інших мостів у Києві, військовий аналітик підкреслює, що ситуація буде залежати від намірів супротивника.

"Якщо буде посилено захист Південного мосту, то росіяни можуть переключитися на атаки інших київських мостів. Тому потрібно загалом посилювати захист переправ. Наша проблема в тому, що ми увесь час чомусь намагалися показувати росіян дурнями, а це насправді не так - це підступний, хитрий і кровожерливий ворог. Їхні технічні працівники і науковці працюють над новими розробками та вдосконаленням озброєння, і ми все це відчуваємо на собі. Зараз вони впливають нас нас реактивними "Шахедами". Нам треба терміново шукати протидію і пам'ятати, що на черзі нове випробування - вдосконалені малі крилаті ракети, які можуть летіти на відстань 800 кілометрів. Вони значно дешевші, і росіяни можуть запустити їх у серійне виробництво. А якщо так, то завдаватимуть ударів і вглиб країни. Ми вже маємо напрацювати протидію для цього випробування, бо буде так, як із реактивними "Шахедами", - попереджає Ігор Романенко.

Чи відбудеться контрудар по Кримському мосту?

Експерт підкреслює, що у відповідь на атаки по Південному мосту цілком логічно буде завдати удару по Кримському (Керченському) мосту.

Це може стати одним із способів відповіді Путіну. Звісно, можна було б атакувати мости в Москві чи Санкт-Петербурзі, але це ризиковано, оскільки диктатор може відповісти використанням тактичної ядерної зброї. Саме тому Керченський міст є ідеальною мішенню: він є незаконною спорудою та військовим об'єктом. Україна вже робила спроби знищити його, але російські сили підсилили його охорону. Щоб завдати серйозної шкоди Кримському мосту, необхідна потужна операція з атакою з повітря, суші і води. Це цілком здійсненно. Я вважаю, що це буде гідною відповіддю і матиме вагомі наслідки у цій війні. Цей варіант обговорювався раніше і залишається на порядку денному, - підкреслює Ігор Романенко.

Згідно з інформацією начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, у столиці буде повністю закрито Південний міст, тоді як на Дарницькому, мосту Метро та Подільсько-Воскресенському вводитимуть обмеження щодо напрямків руху.

На Південному мосту буде призупинено автомобільний рух в обох напрямках.

На Дарницькому мосту з правого на лівий берег транспорт пропускатимуть однією смугою.

Мостом Метро та Подільсько-Воскресенським мостом перекриватимуть рух з лівого на правий берег.

Нагадаємо, вранці 2 жовтня після нічної російської атаки в Києві повністю перекрили Південний міст, зупинили рух мостом Патона з правого на лівий берег і частково обмежили рух мостом Метро з лівого на правий.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин з Волині, України та з усього світу!