Університети за копійку: як кав'ярні Лондона XVII століття вплинули на розвиток науки — нове дослідження.
Поява перших кав'ярень у Лондоні XVII століття стала ключовим каталізатором Наукової революції. Відкриття кав'ярні в міській парафії подвоювало кількість практичних науковців і майже вп'ятеро збільшувало число майстерень наукових приладів, відкривши шлях до знань людям без університетських дипломів та багатства.
Про це йдеться в економічно-історичному дослідженні Кав'ярні та розквіт науки.
Цю обширну роботу підготували вчені в сфері економіки: Монір Бунаді з Інституту міжнародних економічних досліджень Стокгольмського університету та Йєнс Елен з Кільського інституту світової економіки.
Дослідники провели аналіз значної кількості геокодованих даних, що охоплюють 286 кав'ярень, розташованих у 162 парафіях Лондона в період з 1600 по 1690-ті роки. Результати показали, що після відкриття першої кав'ярні в парафії середня кількість математиків і практичних учених зросла з 0,62 до 1,30, а кількість майстерень із виготовлення наукових приладів піднялася з 0,33 до 1,57. Економетричне моделювання вказало на те, що кав'ярні сприяли формуванню 31% усіх практичних науковців Лондона в другій половині XVII століття.
Університети за одну копійку.
У 1652 році грецький слуга на ім'я Пасква Розе заснував першу кав'ярню в Лондоні, що стало початком нового явища, яке його сучасники охрестили "пенні-університетами". За символічну плату в один пенні, що становила приблизно десяту частину середньої зарплати, будь-яка освічена особа могла насолодитися чашкою кави та взяти участь у серйозних, раціональних інтелектуальних бесідах.
На відміну від звичайних таверн, які не мали такого впливу на науковий процес, кав'ярні виконували роль платформи для обміну неформальними знаннями між теоретиками та практиками-ремісниками. Дослідження прізвищ показало, що найзначніший сплеск наукової активності спостерігався серед осіб із прізвищами, які були найменш представлені в академічних колах Оксфорда та Кембриджа.
У кав'ярнях члени Королівського товариства регулярно зустрічалися з годинникарями та механіками. Яскравим прикладом стала співпраця вченого Роберта Гука та годинникаря Томаса Томпіона: їхні дискусії та креслення за кавовими столиками в кав'ярнях Child's і Garraway's привели до створення надточних хронометрів для Гринвіцької обсерваторії. Завдяки цій взаємодії кількість майстерень, які виготовляли експериментальні прилади (як-от мікроскопи та повітряні помпи), зросла у понад п'ять разів.
Європейський вплив неформальних мереж
Вплив кав'ярень на науку не обмежувався столицею Англії. Проаналізувавши дані щодо 200 європейських міст XVII століття, автори виявили подібну тенденцію: у 37 містах, де відкрилися кав'ярні, спостерігалося стрімке зростання кількості виданих книг із прикладної математики та чисельності майстрів наукових інструментів порівняно з містами аналогічного розміру.
Науковий розвиток вимагав створення відкритих соціальних структур, які б зменшували бар'єри доступу та сприяли вільному обігу знань у суспільстві. Дослідники підкреслюють, що цей історичний досвід має значні паралелі з сьогоденням: в епоху цифровізації та штучного інтелекту неформальні платформи для особистих комунікацій стають дедалі важливішими для виникнення новаторських ідей.