Дослідники виявили "каталізатор", що сприяв розповсюдженню Чорної смерті по території Європи.

Пандемія бубонної чуми, відома в історії як Чорна смерть, охопила Європу в XIV столітті і мала катастрофічні наслідки. Дослідники продовжують шукати причини, що сприяли її виникненню. Нещодавно опубліковане дослідження пов’язує цю катастрофу з подією, яка на перший погляд може здатися несподіваною - виверженням вулкану.

Згідно з інформацією, опублікованою у виданні Live Science, цей катастрофічний випадок спричинив холодний та похмурий період у регіоні Середземномор'я. Виверження ще невідомого вулкана стало каталізатором для ланцюгової реакції, яка призвела до зниження врожайності сільського господарства. Це, в свою чергу, змусило торговців шукати нові джерела постачання зерна через Чорне море. Саме цим шляхом до Європи потрапила бактерія Yersinia pestis, яка є збудником бубонної чуми.

Чорна смерть з'явилася на континенті в 1347 році й незабаром охопила італійські портові міста. Згодом ця смертельна хвороба поширилася по всій Європі, призвівши до загибелі від 30% до 60% населення протягом наступних кількох років.

Мартін Баух, історик з Лейбніцького інституту історії та культури Східної Європи в Німеччині, поділився з Live Science в електронному листі своїми роздумами про один цікавий аспект пандемії. Його зацікавило, яким чином і з якої причини хвороба потрапила в Італію з Чорного моря саме у цей період.

Для того щоб знайти відповідь на це питання, Баух разом з географом Ульфом Бюнтгеном з Кембриджського університету провели дослідження кліматичних змін у Середземноморському регіоні, які могли б пролити світло на раптову появу Чорної смерті в 1347 році. Результати їхньої роботи були опубліковані на початку грудня в журналі Communications Earth & Environment.

Переглядаючи сучасні історичні свідчення, дослідники помітили повідомлення про зменшення сонячного світла, збільшення хмарності та темне місячне затемнення. Всі ці явища були незалежно зафіксовані спостерігачами в різних частинах Азії та Європи між 1345 і 1349 роками. І всі їх разом можна було би пояснити великомасштабним вулканічним викидом. Аерозольні часточки від виверження, потрапляючи в атмосферу, викликають холодні періоди, оскільки сульфати, які опиняються у повітрі, відбивають сонячне світло назад у космос.

Дані палеоклімату дали дослідникам підказку: висока кількість сірки в полярних льодових ядрах вказувала на одне або кілька вивержень раніше невідомого вулкана приблизно в 1345 році. Втім, інформація з цього приводу у дослідників доволі обмежена. "З льодових ядер ми знаємо, що виверження, напевно, відбулося в тропіках, оскільки сульфат був знайдений у подібних концентраціях в льоду як Північного, так і Південного полюсів", - пояснив Баух.

Вчені провели аналіз даних про річні кільця дерев з різних регіонів Європи і виявили, що літо 1345, 1346 і 1347 років було значно прохолоднішим, ніж зазвичай, тоді як осені відзначалися підвищеною вологістю. Це викликало ерозію ґрунтів і сприяло виникненню повеней. Історичні джерела також підтвердили, що зміни в кліматичних умовах призвели до зниження врожайності багатьох сільськогосподарських культур, зокрема винограду та зернових в Італії. У результаті торговці змушені були шукати продукти з території Чорного моря, щоб уникнути голоду.

"У другій половині 1347 року нашої ери італійські торгові флотилії, повертаючись, не тільки доставили зерно до портів Середземномор'я, але й занесли бактерію чуми Yersinia pestis. Швидше за все, вона потрапила разом з блохами, які живилися зерновим пилом під час своєї тривалої подорожі", - зазначено у дослідженні.

Перші випадки чуми у людей були зафіксовані у Венеції всього через кілька тижнів після прибуття останніх зернових суден. За словами Бауха, це запустило типовий цикл поширення інфекції. "Спочатку інфікуються популяції гризунів; як тільки вони вмирають, блохи переходять на інших ссавців і, врешті-решт, на людей", - описав його учений.

Імпорт зерна після кількох років викликаних вулканом змін клімату допоміг запобігти голоду по всьому Середземномор'ю. Але, як припускають автори дослідження, приніс в Європу Чорну смерть.

"Це дослідження приносить нову інформацію про виверження вулкану 1345 року, що допомагає пояснити, чому Чорна смерть - тобто епідемія, добре задокументована в джерелах з 1346 по 1350 рік - сталася саме в цей час", - сказала Моніка Х. Грін, незалежна дослідниця та експертка з чуми яка не брала участі в дослідженні.

Поява Чорної смерті була результатом унікального, хоч і випадкового поєднання короткострокових факторів, таких як кліматичні зміни, та тривалих чинників, зокрема, системи розподілу зерна в Італії, як зазначають автори дослідження. Навіть якщо Чорна смерть викликана рідкісним сплетінням екологічних і соціальних причин, дослідники підкреслюють необхідність глибшого розуміння факторів, що призводять до минулих пандемій. Адже, на їхню думку, "імовірність виникнення зоонозних інфекційних хвороб та їх еволюції в пандемії, ймовірно, зросте в умовах глобалізації та потепління клімату".

Раніше OBOZ.UA повідомляв про виявлення ознак бубонної чуми в мумії, знайденій в Єгипті.