Справжні товариші та побратими у лихах: вчені виявили спільні гени у людей та лабрадорів.

Ідея про те, що домашні тварини часто вбирають в себе поведінкові риси своїх власників, є досить поширеною. Проте нещодавні дослідження вчених виявили, що зв'язок між людьми та їхніми улюбленцями має набагато глибші корені, ніж просто спільні звички та манери.

У рамках недавнього дослідження науковці виявили несподівану генетичну взаємозалежність між ожирінням у лабрадорів-ретриверів і людьми. Аналізуючи популяцію британських лабрадорів, дослідники виявили кілька генів, що сприяють ожирінню у собак, зокрема ген DENND1B, який, як показали результати, також має вплив на ожиріння їхніх власників, повідомляє ScienceBlog.

У Фокус.Технології стартував власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших і найцікавіших новин з галузі науки!

DENND1B грає ключову роль у лептин-меланокортиновій системі — одному з найважливіших механізмів мозку, що контролює відчуття голоду та енергетичні витрати. Лептин, гормон, що виробляється жировими клітинами, передає сигнал до мозку, щоб знизити апетит у разі достатності енергетичних запасів. Неправильна робота цього механізму може призвести до безперервного відчуття голоду та збільшення ваги.

Дослідження, опубліковане в журналі Science, також показало, що лабрадори з варіантом DENND1B мали приблизно на 8% більше жиру в організмі, ніж ті їхні родичі, у кого його не було. Це свідчить про те, що генетичні чинники можуть істотно впливати на апетит і масу тіла.

Цікаво відзначити, що собаки, які мають високий генетичний ризик до ожиріння, проявляють підвищений апетит, подібно до людей з аналогічною схильністю. Проте власники, які ретельно контролюють харчування і фізичну активність своїх чотирилапих друзів, здатні запобігти розвитку ожиріння. Це підкреслює значення здорового способу життя для зменшення ризиків.

Дослідження ясно продемонструвало, що генетична predisposition до ожиріння потребує серйозних зусиль для підтримки здоров'я не лише у собак, а й у людей, через схожість механізмів їхнього розвитку. Воно також підкреслило важливу роль основних нейронних шляхів у регулюванні апетиту та збільшення маси тіла.

Ці результати надали науковцям важливу інформацію про генетичні фактори, які впливають на розвиток ожиріння, і можуть слугувати фундаментом для розробки нових методів контролю ваги як у людей, так і у їхніх чотирилапих друзів.

Раніше Фокус повідомляв, що фізичні навантаження, виконані у вихідні, можуть бути порівнянні з тижнем регулярних спортивних тренувань. Проте нещодавнє дослідження переглядає традиційні уявлення про фітнес, ставлячи інтенсивні тренування у вихідні на один рівень з щоденними заняттями спортом, які сприяють підтримці серцевого здоров'я.

Також видання Фокус повідомляло про те, як ожиріння має незворотний вплив на функціонування мозку. Це стан змінює сенсорні системи, які відповідають за відчуття задоволення від їжі, що може призводити до хронічного відчуття "вічного голоду", згідно з новими дослідженнями.