Як Ератосфен, приблизно 2000 років тому, здатен був практично точно визначити окружність Землі за допомогою простого стрижня.

Під час проведення вимірювань неточність була менше 1%.

Давньогрецький учений Ератосфен у 240 році до н. е. зміг надзвичайно точно визначити окружність Землі, використавши для цього лише тіні від палки і трохи знань. Про це розповідає IFLScience.

У цій статті розглядається постать Ератосфена, який з'явився на світ у 276 році до нашої ери і прославився як теоретик музики, математик, географ та поет. Найбільша його слава пов'язана з його вражаючою оцінкою окружності Землі, яка була виконана з похибкою менш ніж 1%. Через цей досягнення його іноді називають "астрономом", хоча насправді Ератосфен не проявляв значного інтересу до астрономії, окрім згаданого розрахунку.

У 240 році до нашої ери Ератосфен, як і багато його сучасників, дійшов висновку про те, що Земля має форму сфери. Крім того, він був обізнаний про існування глибокої криниці в Сієні, яка зараз відома як Асуан, в Єгипті.

"Люди спускалися вниз круглими сходами до криниці, щоб набрати води. На сходах було темно. Але один день у році - 21 червня - сонячне світло опівдні проникало прямо на дно. Він помітив, що того дня його власна тінь була дуже короткою - лише покривала його ноги, але не землю поруч", - розповідає NASA про вченого.

Після цього Ератосфен вирушив до іншого єгипетського міста - Александрії. В той же день року там сонячні промені не досягали дна криниць, і, згідно з даними NASA, він помітив, що його тінь була значно довшою. У Александрії він виміряв тінь, що падала від вертикального стовпа (гномона), і виявив, що вона відхилялась від перпендикуляра на 7° 12', тоді як у Сієні тінь взагалі не утворювалася.

Сонце розташоване настільки далеко, що його промені досягають Землі практично паралельно. Палиці, встановлені під різними кутами до цих променів, утворюють тіні різної довжини. Щоб пояснити цю різницю в тінях, відстань між Александрією та Сієною мала б становити приблизно сім градусів по поверхні Землі. Це означає, що якщо б продовжити ці палиці до центру планети, вони б перетнулися під кутом в сім градусів. Сім градусів складає близько 1/50 від повної окружності Землі, яка дорівнює 360°. Цю концепцію детально виклав американський астроном Карл Саган у своїй книзі та телесеріалі "Космос".

Ератосфену бракувало лише однієї складової, щоб завершити обчислення, - точної відстані між Сієною і Александрією. Зараз це звучить просто, але тоді точні вимірювання були складними. Часто відстані між містами визначали не в кілометрах, а за часом подорожі на верблюдах. А верблюди мали звичку блукати, змінювати темп або не йти прямими маршрутами.

Тому науковець залучив "бематистів", спеціалістів з вимірювання відстаней, які рухалися з постійним темпом. Після завершення роботи вони повернулися з результатом, що становив приблизно 5000 стадій (на основі оцінок, одна стадія дорівнює приблизно 157,5 метра).

"Ератосфен визначив величину кута, отримавши приблизно 1/50 частину від повної окружності. Виходячи з того, що відстань між Александрією та Сієною дорівнює 5000 стадіям, він розрахував загальну окружність, помноживши 50 на 5000, що в результаті дало 250 000 стадіїв. Це значення має похибку лише 1,4% від фактичного." — зазначив астрофізик Альфредо Карпінеті.

Видання підкреслює, що, оцінюючи досягнення Ератосфена, слід врахувати, що нам невідома точна довжина стадії, яку він використовував. Це призводить до того, що його розрахунок міг вказувати на окружність Землі в межах від 38 624 км до 46 671 км. Наразі ж ми маємо більш точні дані — приблизно 40 075 км на екваторі та дещо менше по меридіанах.

Як зазначається в статті, точність результату, досягнутого Ератосфеном, вражає, особливо враховуючи, що він користувався лише кількома тінями, палицею та людьми, які вміли ходити однаковими кроками.

Раніше УНІАН розповідав, що Земля вже 60 років має таємного супутника, про якого ніхто навіть не здогадувався. У космосі вчені виявили невелику космічну скелю, яка тихо супроводжувала нашу планету упродовж десятиліть, тому її вирішили визнати квазісупутником. Йдеться про таємничий обʼєкт під назвою PN7, який рухається разом з нашою планетою з 1960-х років. Його наявність ставить під сумнів наші уявлення про те, скільки насправді супутників може мати Земля.