Як захистити Венецію від загрози підняття рівня моря: науковці запропонували чотири рішення.

Європейські вчені вивчили чотири способи, за допомогою яких Венецію можна врятувати від затоплення внаслідок підвищення рівня моря. Але найкращий із них буде дуже непросто здійснити, повідомляє Science Alert.

Під час дослідження група під керівництвом океанографа П'єро Ліонелло з Університету Саленто в Італії досліджувала чотири варіанти: пересувні бар'єри, кільцеві дамби, закриття Венеціанської лагуни і перенесення міста. Дослідники прагнули зрозуміти, як вони працюватимуть за прогнозованого рівня моря, заснованого на різних сценаріях майбутніх викидів.

Венецію часто називають плавучим містом, але це неточна назва. Понад 1600 років місто тримається на дерев'яних палях, і дивно, що вони протрималися так довго. Крім того, не тільки рівень моря зростає, а й земля, на якій стоїть Венеція, знижується.

Протягом останніх 150 років місто, разом із своїми островами та лагуною, що їх оточує, все частіше зазнає повеней. З 28 великих повеней, які вразили Венецію, затопивши більше 60% її території, 18 сталися протягом останніх 23 років.

Єдиним засобом захисту від штормових хвиль Адріатичного моря в даний час є вузький бар'єрний острів, що простягається вздовж країв лагуни, а також три мобільні бар'єри, які були введені в експлуатацію у 2022 році і здатні закривати її входи.

Саленто разом зі своєю командою виявили, що для забезпечення безпеки міста необхідно вжити значно більше заходів. Вони представили чотири різні рішення для порятунку Венеції.

Перший варіант полягає у подальшому застосуванні стратегії відкритої лагуни. Цей підхід передбачає закриття доступу до лагуни за допомогою бар'єрів у випадку, якщо загроза повені досягає визначеного рівня. Сучасна інфраструктура, що реалізується в рамках цього рішення, вже потребує інвестицій у розмірі шести мільярдів євро.

Проте дослідження, проведене Міжурядовою групою експертів з питань зміни клімату, показало, що така стратегія втратить свою ефективність, коли рівень моря підніметься на 1,25 метра. Існує ймовірність, що цей показник буде досягнутий до 2300 року.

Ця концепція передбачає створення кругових бар'єрів висотою приблизно три метри навколо основних архітектурних об'єктів Венеції, що дозволить захистити їх від коливань рівня води в лагуні. Хоча така система здатна забезпечити достатній захист від підвищення рівня моря до 6 метрів, автори підкреслюють, що це може негативно позначитися на зв'язках міста з екосистемами лагуни, а також на загальному емоційному сприйнятті, що, в свою чергу, може загрожувати культурній спадщині та туристичній діяльності.

Науковці встановили, що вартість проекту коливається від 0,5 до 4,5 мільярдів євро.

Альтернативним рішенням є повне ізолювання лагуни шляхом підняття рівня бар'єрного острова і постійного закриття входів до лагуни за допомогою греблі висотою приблизно п’ять метрів. Це рішення здатне захистити місто від підняття рівня моря до 10 метрів. Однак, для його втілення доведеться пожертвувати екосистемою лагуни, яка відігравала важливу роль у формуванні вигляду міста.

Крім того, це означало б кінець життя Венеції як функціонуючого порту. І це один із найдорожчих варіантів: за оцінками авторів, він може коштувати щонайменше 30 мільярдів євро.

Останній варіант передбачає переміщення мешканців Венеції та перенесення її основних архітектурних шедеврів. Цей підхід виявиться найвитратнішим: для його реалізації знадобиться приблизно 100 мільярдів євро.

Окрім цього, впровадження даного процесу призводить до того, що екосистема лагуни піддається впливу більш глибоких, тепліших і солоніших вод, що, в свою чергу, викликає підвищення рівня моря, наслідки якого поки що залишаються невизначеними.

На цьому етапі будівництво кільцевих дамб або гребель виглядає як оптимальне рішення, однак експертна група застерігає, що політики та місцеві громади повинні розпочати підготовку вже сьогодні. Втілення таких масштабних інженерних проєктів може зайняти до 50 років.

Дослідники раніше виявили, що підняття рівня океану внаслідок кліматичних змін може поставити під загрозу життя десятків мільйонів людей у значно більшій мірі, ніж це передбачалося раніше. Цей висновок став результатом помилкового сприйняття реальної висоти води в прибережних зонах.