Вивчено 42 наукові роботи, які встановили зв'язок між забрудненням повітря та підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона.

Тривале вдихання забрудненого повітря може підвищувати ризик розвитку хвороби Паркінсона. Такого висновку дійшли науковці після аналізу 42 досліджень. Найбільший вплив виявили для дрібнодисперсних частинок PM2.5 та більших частинок PM10.

Про це пише видання Science alert.

Дослідження було здійснено науковцями з Кембриджського університету, які провели аналіз результатів 42 попередніх досліджень, що охоплювали учасників з Північної Америки, Європи та Азії. Це є найбільшим оглядом на сьогоднішній день, який досліджує взаємозв'язок між довготривалим впливом забруднення повітря і нейродегенеративними захворюваннями.

Найбільш переконливі свідчення були отримані стосовно хвороби Паркінсона. Вивчення 26 різних досліджень виявило, що при збільшенні середньої концентрації дрібних частинок PM2.5 на 5 мікрограмів на кубічний метр, ризик появи цього захворювання зростав приблизно на 10%.

Дослідники також виявили кореляцію з більшими частками PM10. Зростання їхньої концентрації на 15 мікрограмів на кубічний метр асоціювалося з підвищенням ризику розвитку хвороби Паркінсона приблизно на 18%.

PM2.5 -- це надзвичайно дрібні частинки, які утворюються, зокрема, через вихлопи транспорту, промислові викиди та лісові пожежі. Вони здатні проникати з легень у кров, викликати запалення й потрапляти до мозку. PM10 -- більші частинки, до яких належать пилок, сажа, попіл, сільськогосподарський пил і спори цвілі.

Науковці підкреслюють, що забруднене повітря не є вироком для розвитку захворювань. На ймовірність виникнення хвороб також впливають вік, генетичні фактори, раціон харчування та інші аспекти. Проте, враховуючи, що мільйони людей щоденно вдихають забруднене повітря, навіть незначне підвищення ризику може призвести до великої кількості нових випадків серед населення.

За словами авторів роботи, якість повітря є одним із небагатьох факторів ризику, на який можна вплинути. Вони зазначають, що скорочення транспортних і промислових викидів та жорсткіші екологічні стандарти можуть допомогти зменшити кількість випадків хвороби Паркінсона.

Водночас аналіз не виявив переконливих доказів того, що тривалий вплив PM2.5 або діоксиду азоту підвищує ризик розсіяного склерозу чи захворювань моторних нейронів, зокрема бічного аміотрофічного склерозу. Проте автори зауважують, що для цих хвороб доступно надто мало досліджень, тому остаточні висновки робити зарано.

Дослідники наполягають на необхідності проведення більш обширних досліджень, оскільки нейродегенеративні захворювання проявляються протягом тривалого часу, що ускладнює точну оцінку впливу забруднення атмосфери на людське здоров'я.