Археологи в Мексиці знайшли доацтекський вівтар, що свідчить про можливі людські жертвопринесення. Дивіться ВІДЕО.
Всього за кілька метрів під поверхнею археологи, які виконували рятувальні роботи перед початком будівництва залізниці, знайшли момозтлі. Цим словом в мові народу науатль називали ритуальний вівтар, де громада залишала пожертви.
Але цей конкретний вівтар, знайдений у колишній столиці тольтеків Тулі, відомій мовою науатль як Толлан, і попередньо датований толланським періодом міста між 950 і 1100 роками нашої ери, приніс дослідникам моторошний сюрприз -- людські рештки, пише Science Alert, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
Тула пережила свій розквіт після занепаду великого міста Теотіуакан, розташованого на південному сході, і стала важливим центром піднесення Імперії ацтеків. Саме тут розцвіла цивілізація тольтеків, чиї архітектурні, релігійні та мистецькі традиції справили значний вплив на наступні культури центральної Мексики. Коли ацтеки прибули сюди через кілька століть, вони вважали тольтеків легендарними майстрами і будівельниками, відзначаючи їх досягнення та спадщину.
Крім обсидіанових лез та керамічних артефактів, археологи виявили також людські залишки. Під час подальших розкопок розмір знахідки став дедалі очевиднішим. Навколо вівтаря знайшли чотири черепи, один з яких все ще з'єднувався з кількома шийними хребцями. Це спонукало дослідників провести детальніше вивчення, щоб з'ясувати, чи була особа обезголовлена.
Якби голова відокремилася природним шляхом після поховання, то зазвичай вона б відокремилася лише після того, як би зруйнувалися м'які тканини, що утримували її на шиї. Натомість, схоже, череп було видалено, поки ці тканини були ще цілими, що свідчить про те, що його навмисно відокремили від тіла.
Дослідники також виявили стіни та підлогу, що свідчить про те, що вівтар колись стояв у центрі внутрішнього двору, можливо, в елітній резиденції чи адміністративному комплексі.
"Ми вважаємо, що ці приміщення могли бути або кімнатами, або частиною елітного середовища, або ж призначені для вищих рангів, залишками палаців, які, можливо, існували на цій території," - зазначив археолог Віктор Франсіско Ередія Гільєн з Національного інституту антропології та історії (INAH) у Мексиці.
Відомо, що на переферії Тули існували райони для заможних та середнього прошарку населення, тоді як значно далі розташовувалися території, заселені простими людьми.
Сам вівтар має площу приблизно один квадратний метр і складається з трьох шарів каменю -- основи, виготовленої з кар'єрного каменю, можливо, андезиту; середнього шару з модульних блоків, витесаних з того ж каменю; і верхнього шару з річкового каміння та базальту. Біля основи вівтаря було знайдено два черепи, один звернений вгору, а інший на південний захід. Решта два черепи, те, що ймовірно є кількома людськими стегновими кістками, та інші артефакти були виявлені з-під ущільненого шару штукатурки перед вівтарем.
Дослідники кажуть, що останки можуть бути ознакою ритуального жертвопринесення, і вони досліджуватимуть кістки на наявність ознак цього.
"Попри те, що метали почали обробляти ще в посткласичний період, існують свідчення, що обезголовлення все ще виконувалося за допомогою ножів з обсидіану, і це залишало характерні сліди на кістках," — зазначила Ередіа Гільєн.
Наразі вівтар ретельно задокументовано за допомогою фотографій, зйомки за допомогою дронів та детальних ескізів, поки археологи вирішують, як найкраще його зберегти. Інші артефакти, знайдені на цьому місці, були передані до лабораторій для подальшого вивчення.