Захист тварин в контексті екології. Органічні яйця, отримані від курей, що вільно гуляють, можуть мати негативний вплив на клімат.

Виробництво яєць від курей, яких утримують на вільному вигулі та за допомогою цілковито органічних практик, може призвести до непередбачуваних негативних наслідків для клімату та екосистеми.

Цю інформацію підтверджують результати дослідження, проведеного в Оксфордському університеті, які були опубліковані в журналі Royal Society Open Science.

У межах дослідження вчені на чолі з докторкою Гарріет Бартлетт та незалежним дослідником Олівером Мартиничем порівняли різні сценарії розвитку птахівничої галузі Великої Британії за умови збереження поточних обсягів виробництва. Результати показали, що хоча відмова від кліткового утримання відповідає запитам суспільства щодо гуманного поводження з тваринами, вона вимагає залучення більшої кількості курей та суттєво посилює екологічний тиск. Зокрема, повний перехід до органічного виробництва та вільного вигулу збільшує обсяг парникових викидів на 60%, а необхідна площа земельних угідь для вирощування кормів зростає майже вдвічі.

Світовий агропродовольчий ланцюг вже спричиняє 26% антропогенних викидів парникових газів, а також відповідає за 78% евтрофікації водних екосистем і 32% закислення ґрунтів. З моменту, коли виробництво яєць збільшилося в чотири рази за останні 50 років, екологічний вплив цієї індустрії стає дедалі більш очевидним. Дослідники вказують на те, що традиційні кліткові системи мають менший екологічний слід завдяки високій продуктивності птахів та більш раціональному використанню кормів. Кури, що містяться в клітках, споживають менше ресурсів для виробництва одного яйця, тоді як вирощування кормів є основним чинником навантаження на навколишнє середовище.

Крім цього, аналіз отриманих даних виявив підвищений рівень смертності серед курей у системах вільного вигулу та органічного землеробства. Це явище пов'язане з більшими ризиками захворювань, нападу хижаків та травм. Оскільки загиблі птахи споживають ресурси без надання продукції, це негативно впливає на загальну екологічну ефективність. За підрахунками дослідників, методологія МГЕЗК (IPCC) у оцінці утилізації гною підтверджує збільшення загального обсягу відходів та відповідних викидів під час вільного вигулу.

Водночас автори наголошують, що їхні висновки не є закликом до повернення жорстких кліткових систем. Головна мета праці -- поінформувати споживачів та фермерів про наявні компроміси. Довгостроковим завданням науковці вважають вдосконалення селекції, раціону харчування та методів управління фермами, що дозволить поєднати високі стандарти добробуту тварин із мінімальним впливом на планету.