Чи варто знижувати температуру 37°C: лікар роз'яснив, на чому це ґрунтується.
Температура 37°C: чи є це нормою? Лікар роз'яснив, коли слід знижувати жар
Багато українців вважають, що температура тіла вище 37°C свідчить про захворювання. У коментарі для УНІАН сімейний лікар медичної мережі "Добробут" Андрій Наконечний пояснив, чому температура може підвищуватися, коли дійсно потрібно її знижувати, а також чи є 36,6°C єдиною нормальною температурою для всіх та чи відбулися зміни в цих показниках за останні кілька років.
В Україні температура 37°C зазвичай вважається підвищеною, що викликає занепокоєння. Проте, міжнародна наука стверджує, що ця температура все ще вважається нормальною, адже середній показник сьогодні складає близько 36,6°C. Отже, що ж насправді означає 37°C – це вже підвищена температура чи все ж таки нормальний показник? Чи є сенс так переживати через цю цифру?
Згідно з інформацією лікаря, в Україні існує поширене переконання, що температура 37°C є ознакою підвищеного рівня. Це стереотип більше характерний для пацієнтів. Проте медичні фахівці не розглядають цю температуру як гарячку, оскільки нормальні показники температури тіла можуть варіюватися в залежності від індивідуальних характеристик кожної людини.
"У когось нормою є 36,2-36,3°C, а в когось - навіть 37°C. Температура до 37,4°C ще не обов'язково свідчить про наявність запального процесу, це може бути викликано іншими причинами, зокрема порушеннями роботи щитоподібної залози або фізіологічними особливостями організму. Інколи навіть перевтома може спричиняти підвищення температури - не до великих показників, а якраз до 37°C. Тому так, пацієнти в Україні вважають 37°C підвищеною температурою, але лікарі знають, що 37°C - це ще невисока температура, у межах норми", - зазначив Наконечний.
Отже, лікар рекомендує не квапитись зі збиванням температури, якщо вона не є критично високою.
Нещодавні дослідження, проведені в Стенфордському та Гарвардському університетах, про які згадувала BBC, виявили, що середня температура людського тіла знизилася за останні 150 років з класичних 37°C до приблизно 36,6°C. Вчені пояснюють цю тенденцію поліпшенням умов життя та зменшенням числа хронічних інфекцій, які раніше сприяли підвищенню температури тіла. Як це співвідноситься з вашою практикою? Чи помічаєте ви, що нині нормою скоріше є 36,6°C, ніж 37°C? І чи свідчить це про те, що старі норми вже неактуальні?
Лікар підкреслив, що в останні десятиліття люди стали менше страждати від хвороб, зокрема завдяки впровадженню вакцин та прогресу в медичній науці.
Щодо особистої норми температури, Наконечний підкреслив, що пацієнти іноді діляться інформацією про свою звичну температуру під час візиту до лікаря. Водночас результати вимірювань можуть варіюватися в залежності від типу термометра, яким проводили вимірювання.
Електронні термометри можуть мати значну похибку, і пацієнти часто отримують різні показники при повторних вимірюваннях, наприклад, один раз 35,1°C, а інший - 36,2°C. Часто ми стикаємося з пацієнтами, які мають температури, нехарактерні для нас, як, наприклад, 35,5°C. Така ситуація спостерігається, хоча не можна стверджувати, що вона є поширеною, і це не впливає на наше лікування чи стратегію. Адже ми не орієнтуємося на цифри, а лікуємо пацієнтів. Випадки, коли нормальна температура тіла становить 37°C, вкрай рідкісні, тому зазвичай нормою вважається температура близько 36,6°C, яка зустрічається набагато частіше, - зазначив експерт.
Коли варто знижувати температуру, а коли цього робити не слід? Чи дійсно важливіше звертати увагу на загальний стан організму, а не на конкретні показники температури?
В Україні зазвичай враховують температуру приблизно 38,5°C, але експерт підкреслює, що рішення щодо вживання жарознижувальних засобів слід приймати, виходячи з загального самопочуття пацієнта.
Лихоманка є природною оборонною реакцією організму, що найчастіше проявляється у відповідь на інфекційні захворювання. Підвищення температури грає важливу роль у зміцненні імунної системи, допомагаючи їй боротися зі збудниками, зокрема, заважаючи розмноженню вірусів. Тому сама по собі лихоманка зазвичай не є небезпечною і не викликає ускладнень. Проте існують винятки, такі як фебрильні судоми у дітей або серйозні стани, наприклад, сепсис, зазначив він.
"Якщо при температурі 37,2°C людина відчуває себе дуже погано або дитина проявляє тривогу і відмовляється від їжі, то, звісно, ми вживаємо заходів для її зниження. Проте, коли температура коливається між 38,5°C і 39,9°C, а людина відчуває себе бадьоро і енергійно, немає сенсу її збивати. Таким чином, рішення про зниження температури має ґрунтуватися не на цифрах, а на загальному самопочутті, - підкреслив Наконечний."
Крім того, він додав, що якщо зазвичай температура тіла людини становить близько 36°C, то підвищення до 37,2°C вона може переносити важче, ніж людина, для якої звичним показником є 36,9°C.
Чому лікарі мають різні думки про те, як правильно знижувати температуру? Які критерії слід враховувати пацієнту?
Лихоманка сама по собі не є небезпечною, хоча це важко усвідомити. Її небезпека виникає лише в разі наявності в анамнезі судом або сепсису, але останній, як правило, виявляється на більш пізніх стадіях, коли стан людини вже критичний. Щоб зрозуміти, чи слід знижувати температуру, існують певні сигнали тривоги. Найголовнішим з них є порушення свідомості. Якщо при температурі 39,5°C або 40°C людина відчуває сплутаність свідомості, іноді навіть галюцинації, то з цим не варто затягувати, - підкреслив лікар.
Якщо особа відчуває настільки тяжкий стан, що не в змозі самостійно виконувати базові справи, такі як приготування їжі або купівля води, лікар рекомендує забезпечити їй полегшення за допомогою медикаментів.
Також необхідно мати на увазі обставини. Наприклад, коли оголошено повітряну тривогу і потрібно терміново забрати дітей та спуститися в укриття, але через високу температуру людина відчуває слабкість та нездужання, доцільно вжити жарознижуючий засіб, щоб зберегти ясність розуму.
Лікар підкреслив, що наразі немає достатніх підтверджень того, що підвищення температури тіла завжди призводить до пошкодження органів або інших ускладнень. За його словами, це стосується навіть температури, що перевищує 40°C, хоча такі випадки є відносно рідкісними. Вони можуть спостерігатися, зокрема, при сепсисі, важкому грипі та деяких інших інфекційних захворюваннях.
Водночас організм має власні механізми терморегуляції, які обмежують подальше підвищення температури.
"За період моєї практики та ще під час навчання в університеті не було представлених летальних випадків через гіпертермію, тобто гарячку, чи якихось ускладнень через це. До летальних випадків призводить не сама гарячка, а причина, яка її викликала: бактерія, вірус тощо. Але ми говоримо про дорослих людей. З дітьми все трохи інакше", - пояснив експерт.
Чи однакова нормальна температура в усьому світі? І чому "нормальне" число різниться - через різні методи вимірювання, чи є реальні відмінності між народами й кліматичними зонами?
"Насправді, наскільки мені відомо, норма для всіх людей однакова, незалежно від регіону, раси тощо. Але в тих країнах, де рівень життя нижчий, гірший рівень медицини, вища захворюваність, середня температура тіла може бути вищою", - відповів лікар.
Отже, він зазначає, що це фактично описує ті ж самі результати, що і в раніше згаданому дослідженні: завдяки зниженню ризику зараження, середня температура тіла людей на Землі зменшилася, хоча в окремих країнах цей процес відбувається повільніше.
Вам також можуть бути цікаві новини: