Вітаміни або раціон: коли можна обійтися без додаткових препаратів.
Коли добавки мають виправдане значення
Моя основна стратегія — це принцип "їжа на першому місці". Я намагаюся задовольнити потреби організму за допомогою повноцінного та різноманітного харчування, адже більшість важливих нутрієнтів ми можемо отримати саме з їжі, незважаючи на те, що реклама часто запевняє нас у зворотному.
Що стосується добавок, моя позиція як консультантки з харчування залишається незмінною: їх слід застосовувати лише в разі наявності специфічних потреб індивіда. Це можуть бути підтверджені дефіцити, особливості харчування, певні фізіологічні стани або інші показання. Безумовно, важливим є також медичний аналіз та рекомендації лікаря.
Яка головна проблема?
Найбільша проблема БАДів у тому, що більшість з них на ринку не мають переконливо доведеної ефективності, а контроль їхньої якості та складу часто є менш суворим, ніж для лікарських засобів. Простими словами: їх ключова різниця з ліками полягає у відсутності потреби перед виходом на ринок доводити клінічну ефективність так, як це роблять для лікарських препаратів. Тобто наявність добавки у продажу, гарна реклама та дослідження, спонсороване виробниками ≠ доказ того, що вона дає заявлений оздоровчий ефект.
Безумовно, існують добавки, які мають надійну наукову підтримку і можуть виявитися корисними, а іноді навіть необхідними. Але варто пам'ятати, що "корисність" не означає, що вони потрібні кожному.
Дарина Леонова (фото надане авторкою)
Коли варто уникати зустрічі з нутриціологом?
У цьому контексті слід усвідомлювати професійні рамки: нутриціолог не займається встановленням діагнозів і не лікує дефіцитні стани. У разі підозри на дефіцит, необхідно пройти обстеження, а їхню інтерпретацію повинен здійснити лікар, який, за потреби, призначить препарат, його дозування та тривалість курсу.
Отже, якщо нутриціолог, почувши вашу скаргу на постійну втому, рекомендує вам придбати залізо, я б порадила уникати такого спеціаліста. Також не варто займатися самолікуванням, оскільки неконтрольований прийом певних добавок може призвести до небажаних наслідків.
Що можна здобути з продуктів харчування?
Загалом, я не зовсім погоджуюсь з концепцією вживання великої кількості біологічно активних добавок "на всяк випадок". Багато з тих речей, які ми знаходимо у баночках, можна цілком отримати з нашого харчування.
Наприклад, Омега-3, яку я також вживала раніше через недостатню інформацію, зовсім не обов'язково вживати у формі капсул. EPA та DHA можна отримати з жирних сортів риби, таких як скумбрія, оселедець або червона риба, якщо вживати їх щонайменше кілька разів на тиждень. Необхідність у додаткових добавках Омега-3 виникає лише в тих випадках, коли людина не отримує її з харчування.
Магній можна легко добути з горіхів, насіння, бобових, цільнозернових продуктів та зеленого листя. Наприклад, всього 30 г насіння гарбуза містять близько 150 мг магнію, що є значним внеском у добову норму.
Аналогічна ситуація спостерігається з багатьма вітамінами групи B та залізом. Вітамін B12 природно переважає у продуктах тваринного походження, тому особливо важливо звернути на нього увагу людям, які дотримуються веганської дієти. Гемове залізо, яке найкраще засвоюється організмом, можна знайти в субпродуктах, червоному м'ясі, курятині та морепродуктах. Негемове залізо ж, у свою чергу, можна отримати з бобових, сочевиці, шпинату та броколі.
Багато нутрієнтів можна отримати з їжі (фото: Getty Images)
Що складніше отримати з харчування
Важливо усвідомлювати, що при залізодефіцитній анемії лише зміна раціону не здатна підвищити рівень феритину. Тут обов'язково потрібна консультація лікаря, який визначить необхідну дозу добавок. Я б не рекомендувала бездумно вживати залізовмісні препарати "для профілактики", адже їх вживання має базуватися на чітких медичних показаннях.
Окрема історія -- вітамін D, тому що з їжі його справді отримати складніше. Природних харчових джерел небагато: насамперед це жирна риба -- лосось, форель, скумбрія; менші кількості містять яєчні жовтки, печінка. Водночас сьогодні наука вже значно стриманіше ставиться до ідеї, що всім потрібно постійно приймати високі дози вітаміну D і регулярно контролювати його рівень у крові. Рекомендації Endocrine Society 2024 року зазначають, що здоровим дорослим до 75 років не рекомендується рутинно приймати вітамін D у дозах, вищих за рекомендоване добове споживання, лише з метою профілактики захворювань, і так само немає необхідності рутинно перевіряти 25(OH)D у всіх здорових людей.
Ось як я можу перефразувати цей текст: "Що я визнаю".
Особисто я вживаю вітамін D у профілактичних дозах та креатин. Креатин — це не лише засіб для покращення фізичної форми й спортивних досягнень. Він також має важливу роль в енергетичному обміні мозку та нервової системи, а також є найкраще дослідженою добавкою з підтвердженою ефективністю.
На сьогоднішній день його аналізують у зв'язку з когнітивними здібностями, психічним благополуччям, процесом здорового старіння та підтримкою м'язової маси. І отримані результати вражають своєю позитивністю.
Загалом я розділяю нутрієнти, які ми можемо й маємо отримувати з повноцінного раціону, і добавки, застосування яких має конкретну мету.
Тому моя позиція проста: БАДи можуть бути корисним інструментом, але вони не повинні ставати заміною різноманітного харчування. Я б починала не з питання "які добавки мені купити?", а з питання "чого мені реально не вистачає і чи можу я отримати це з їжі?". А вже потім -- за потреби -- додавала конкретний нутрієнт, і дуже важливо: під наглядом свого лікаря.
Повірте, багато з того, що так привабливо рекламується, можна легко втілити в життя, а вигода від цього буде значно більшою!