Curiosity виявив "драконячі луски" на поверхні Марса: яке їхнє походження?

На попередніх знімках не було помітно, наскільки численні ці структури.

Марсохід Curiosity виявив у кратері Антофагаста незвичайну структуру, сформовану каменями, що розташовуються на поверхні Червоної планети. На перший погляд, вона нагадує луску, ніби в ґрунті Марса лежав гігантський дракон, повідомляє Science Alert.

Науковий керівник проекту, Ебігейл Фрейман з Лабораторії реактивного руху NASA, охарактеризувала цю структуру як "багатокутники, подібні до бджолиних сот". Вона також зазначила, що на поверхні Марса можна виявити тисячі таких мозаїчних форм.

"Ми раніше спостерігали схожі камені з багатогранними візерунками, але на наших знімках мозаїки Mastcam вони не виглядали такими численними, щоб охоплювати великі площі поверхні," - зазначила вона.

Curiosity зробив знімки зовсім недавно, 13 квітня, на 4865-й сол або марсіанський день своєї місії. Тому вченим знадобиться деякий час, щоб зрозуміти, що собою являють ці візерунки і як вони утворилися. Але деякі здогадки про те, що це може бути, вже є.

На Землі полігональні візерунки зустрічаються відносно часто. Вони, як правило, утворюються, коли поверхня землі багаторазово розширюється і стискається, часто після того, як вона насичується вологою, а потім висихає. Наприклад, їх можна побачити на дні висохлої калюжі. Такі візерунки відомі як тріщини від висихання. Аналогічний механізм відбувається, коли поверхня Землі замерзає, і лід всередині неї розширюється і стискається, як це спостерігається, наприклад, в Антарктиді.

Однак на поверхні Марса тріщини, викликані висиханням, спостерігаються набагато рідше, оскільки планета давно позбулася рідкої води. Візерунок, знайдений у кратері Антофагаста, має деякі унікальні особливості. У 2023 році в регіоні, відомому як Понтурс, виявили візерунок з вражаюче збережених та ідеально сформованих шестикутників, які нагадують той, що був виявлений раніше.

За словами вчених, шестикутники у формації Понтурс стали результатом не одного, а кількох вологих періодів. Волога земля, яка висихає тільки один раз, тріскається в Т-подібних перетинах. У результаті багаторазових циклів висихання візерунок перетворюється на Y-подібні перетини тріщин. Ці тріщини поширюються і з'єднуються одна з одною, утворюючи шестикутний візерунок.

Це вказує на сезонні або циклічні умови. Пізніше, після зміни клімату стародавнього Марса, порода затверділа, з'явилися дивні стільниковидні утворення, які Curiosity виявив мільйони років потому.

Між Понтуром і Антофагастою існують певні відмінності. Фрейман зазначає, що структура Антофагасти виглядає більш величною, з піднятими гребенями, що може свідчити про дещо інший процес або етап його розвитку під час затвердіння порід. На Марсі ці гребені можуть виникати, коли мінерали заповнюють стародавні тріщини і потім виявляються стійкішими до ерозії, ніж навколишні породи.

Проте схожість між цими двома регіонами може свідчити про циклічні зміни вологих і сухих умов на Марсі, що привертає увагу науковців.

Науковці раніше виявили значні рівні нікелю в зоні Марса, яка колись була затоплена водою. Це відкриття слугує додатковим доказом того, що в давні часи на Червоній планеті могли існувати умови, сприятливі для життя.