Мистецтво відновлення. Як ми створюємо медичну систему, зосереджену на людині, у Львівській області.

Зображення: Іван Станіславський

Медицина давно вийшла за межі суто соціальної політики. Система охорони здоров'я стала важливою складовою інфраструктури, що сприяє розвитку людського капіталу. Здоров'я як окремих осіб, так і суспільства в цілому має значний вплив на безпеку, економічні показники, демографічні зміни, інвестиційні процеси та загальний розвиток, а отже, на майбутнє нашої нації та країни.

У минулому році Міністерство охорони здоров'я розпочало реалізацію "Стратегії розвитку системи охорони здоров'я до 2030 року". Львівська обласна військова адміністрація створила свій власний Регіональний план дій для реалізації цієї стратегії в період 2025-2027 років. Цей план містить детальну дорожню карту, яка включає конкретні операційні цілі та показники ефективності.

Однак, для успішної реалізації стратегії просто розробити план і визначити алгоритми та індикатори - цього замало. Щоб досягти істинно значущих результатів, необхідно мати чітке бачення, яке включає відповіді на запитання: "що саме ми створюємо?" і "в яких цілях?".

Я зайняв пост голови Львівської обласної державної адміністрації в період, коли світ був охоплений шоком через спалах COVID-19. Відтоді труднощі, пов'язані із здоров'ям населення та функціонуванням медичної системи Львівщини, лише зростали.

Пандемія спричинила різке навантаження на систему, викрила проблеми хронічного недофінансування, застарілості, зачерствілості й недостатності ресурсів. Велика війна все це загострила і масштабувала. Львівщина стала всеукраїнським медичним хабом з усіма наслідками, які стосуються логістики, евакуації, лікування політравм війни, реабілітації, протезування, відновлення психічного здоров'я і багато іншого.

Такий обсяг екзистенційних викликів вимагав комплексних змін. Завдяки підтримці міністра Віктора Ляшка, ми, команда Львівської обласної адміністрації, поступово, крок за кроком, перетворюємо медичну систему Львівщини. Це дозволяє нам адаптуватися до викликів війни та створити систему охорони здоров’я і підтримки, в якій головною фігурою буде людина.

У цій публікації я виокремлю найважливіші елементи та принципи такої системи. Вони є передумовою професійної та людяної медицини. Це спроможність мережі госпітального округу, академічна, ядерна та симуляційна медицина, медсестринство, реабілітація і людиноцентричність.

Цей список не є остаточним. Є безліч інших аспектів, які також варто врахувати. Проте наведені елементи та принципи, на мою думку, дають змогу краще зрозуміти наше бачення того, що ми створюємо і чому. Дозвольте коротко ознайомити вас з ними.

Лікарняна система

З 2022 року наша медична система переживає краш-тест. Історичні проблеми, спричинені хронічним браком ресурсів і неефективністю господарювання помножилися на виклики великої війни - воєнні травми, реабілітація, протезування, руйнування інфраструктури, кадровий дефіцит і багато-багато інших негативних чинників, які є одночасними і терміновими.

У нинішніх умовах ми не можемо дозволити собі бути неефективними і розпорошувати ресурси на велику кількість медичних закладів, які не завжди здатні забезпечити комплексний догляд за пацієнтами. Наприклад, незважаючи на велику кількість військових медичних установ, багато послуг наші військовослужбовці можуть отримати лише в сучасних цивільних медичних центрах. Зобов'язувати людину лікуватися виключно у відомчій лікарні, оскільки вона є представником певної організації, означає обмежувати її права як пацієнта та громадянина. Якщо ми вважаємо, що відомчі заклади надають кращі умови та послуги в порівнянні з цивільними лікарнями, то це вже є порушенням прав цивільних пацієнтів. Таким чином, ці питання стосуються не лише раціонального використання ресурсів і ефективного управління, але й справедливості та рівноправності.

Лікарняна система - це збалансована система медичних закладів, які забезпечують обслуговування в межах конкретного госпітального округу. Вона дозволяє подолати фрагментарність, яка склалася історично й створити єдиний простір лікування пацієнта зі зрозумілими маршрутами. Її запровадження дозволяє сконцентрувати ресурси в тих місцях, де пацієнтам можуть надати найбільш якісні послуги.

Досвід країн з найвищим рівнем медичного обслуговування демонструє, що ефективність системи значно зростає при створенні великих спеціалізованих центрів, де пацієнти можуть отримувати сучасні медичні послуги. У таких закладах здійснюються складні медичні втручання, а також зосереджуються ресурси, фінансові вливання, новітні технології та наукові дослідження. Водночас важливо, щоб базова та планова медична допомога були доступні для людей на місцевому рівні.

Для того щоб оцінити сучасну ситуацію, виявити сфери неефективного використання ресурсів, а також визначити можливості для розвитку та концентрації, були залучені фахівці Світового банку. Вони провели аналіз медичної системи Львівського госпітального округу.

Львівська область стала першим регіоном в Україні, де проводиться оцінка мережі медичних закладів. Результати роботи експертів допоможуть нам зрозуміти, наскільки ефективно функціонують ці установи, а також виявити їхні сильні та слабкі сторони, що дозволить вносити необхідні корективи на основі конкретних даних. Досвід, накопичений у Львівщині, буде розповсюджений та впроваджений в інших регіонах країни.

Тріада: навчальний заклад - медичний заклад - хворий.

Ця тема тісно пов'язана з попередньою, оскільки обговорює інтеграцію науки, медицини і навчання в одному просторі — в інноваційному медичному центрі. Наш радянський спадок передбачає, що університети, інститути, академії, коледжі, лікарні та медичні заклади функціонують окремо та часто не створюють єдину екосистему. Практика студентів у медичних установах часто залежить від особистих зв'язків і ініціатив конкретних викладачів. У такій моделі ресурси, фінансування, бази для клінічних досліджень і потоки пацієнтів виявляються розосередженими.

Натомість світовий досвід показує, що наука, клініка і освіта потребують єдиної координації і єдиної екосистеми. Шаріте в Берліні - це університетський медичний комплекс, один з найкращих у всьому світі. Каролінська університетська лікарня у Стокгольмі теж є однією з найкращих. Водночас вона є науковою базою та навчальним центром Каролінського (медичного) інституту. Там діють окремі стратегії, спрямовані на доступ і швидкий обмін даними між лікарями, науковцями, викладачами і студентами.

Молоді медики та дослідники повинні "проростати" в таких екосистемах, скористуючись усіма можливими ресурсами та ділячись своїми досягненнями. Доступ до практичних процесів і даних є критично важливим як для студентів, так і для учених. На базі Львівського національного медичного університету ми створюємо таку екосистему. Вже запущено Університетську лікарню, а в майбутньому планується активний розвиток симуляційної медицини, центрів для доклінічних і клінічних досліджень та інших ініціатив.

ЛНМУ сьогодні виступає як інноваційний проєкт, метою якого є кардинальна трансформація медичної освіти в Україні. Основою цього підходу є стійкий синергізм між навчальними процесами та впровадженням сучасних технологій. На даний момент вже створено платформу для реалізації захопливих наукових ідей та стартапів, зокрема в рамках нещодавно заснованого наукового парку "біомедтех". Налагодження стратегічного співробітництва між освітніми установами, науковими колами, бізнесом і державними організаціями для розвитку інновацій у сфері охорони здоров'я, медичних досліджень і технологій дозволить університету не лише утримувати лідерські позиції, але й диверсифікувати фінансування, підвищуючи свою стабільність та привабливість для інвесторів.

Війна – це величезне горе для нашої нації. Ми змушені стикатися з викликами, які раніше здавалися неможливими. Завдяки нашим героям на передовій, а також польовим медикам, лікарям і всьому персоналу, який працює як на прифронтових стабілізаційних пунктах, так і в лікарнях по всій країні, ми здатні справлятися з цими труднощами. Більше того, ми стаємо дедалі професійнішими і набираємося безцінного досвіду.

Ця нова область експертизи, яка відкрилася для нас, вимагає уважного дослідження та подальшого розвитку. Нові знання про військові травми, реконструктивну і пластичну хірургію, протезування, реабілітацію, посттравматичний стресовий розлад, інфекції бойових ран, резистентність до антибіотиків та багато інших аспектів мають бути вивчені, професійно задокументовані та опубліковані у провідних наукових виданнях світу. Українські медики стали практиками військової медицини, і це накладає на них відповідальність не лише перед українським народом і нашими героями, але й перед цивілізованим світом, який не має подібного досвіду в реальному часі.

"Це - мед!" - LB.ua запроваджує новий спільний проєкт, присвячений медичній освіті, разом із Львівським медичним університетом.

Ядерна медицина – це галузь медицини, яка використовує радіоактивні ізотопи для діагностики та лікування захворювань.

Онкологічні захворювання займають друге місце серед причин смертності в Україні. Час виступає як наш найважливіший союзник, а водночас і противник у боротьбі з раком. Швидка діагностика хвороби значно підвищує ймовірність успішного лікування. Згідно з міжнародними стандартами, ядерна медицина є основним засобом для виявлення та терапії онкології.

У 2027 році у Львові ми маємо намір відкрити західноукраїнський центр ядерної медицини. Підготовчі роботи вже активно тривають, і я сподіваюся, що наступного року ми зможемо отримати все необхідне обладнання та провести його монтаж. На жаль, мільйони людей по всьому світу не мають доступу до радіотерапії та ядерної медицини, тому важливо, що в Україні планується створення двох таких центрів - у Києві та Львові.

Ця місія є надзвичайно важливою для нас. Наш центр надаватиме послуги населенню з різних куточків України. Тут буде проводитися точна та якісна діагностика, індивідуалізація лікування, контроль за ефективністю та доцільністю терапії, а також сама терапія. Наш медичний університет у партнерстві з Львівським онкологічним лікувально-діагностичним центром забезпечить реалізацію цього проєкту кращими спеціалістами та глибокими знаннями.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, виступаючи в ролі керівника цього процесу, разом з командою Львівської обласної державної адміністрації, яка виконує функції на місцевому рівні, активно працюють над тим, щоб проект, що має на меті підтримку наших громадян у боротьбі зі складними захворюваннями, запустили в найкоротші терміни.

Симуляційна медицина може бути переосмислена як медична практика, що використовує моделювання для навчання та вдосконалення навичок лікарів і медичного персоналу.

Ядерна медицина – це галузь медицини, яка використовує радіоактивні ізотопи для діагностики та лікування захворювань. - це галузь, де співпрацюють Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Вона поєднує нові технології, інженерію, клінічну медицину, біологію, фармацевтику та питання радіаційної безпеки. Цей процес є тільки частиною масштабного тренду "технологізації" медицини, що охоплює досягнення в галузі штучного інтелекту, технологічну трансформацію, медицину, засновану на даних тощо.

Технологічні інновації відіграють критично важливу роль не лише в діагностиці та лікуванні, але також у навчанні та професійному розвитку. Студенти, які навчаються на початкових курсах, часто стикаються з обмеженим доступом до реальних пацієнтів, і змушені відпрацьовувати свої навички на манекенах, які не завжди відповідають сучасним стандартам. Це створює серйозні труднощі, оскільки ми втрачаємо важливий час, призначений для навчання. Більше того, застарілі методи не дають можливості командам тренуватися і відпрацьовувати взаємодію в групі. Ці виклики стали основою для створення сучасного Центру симуляційної медицини MedLeV на базі Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти, який є найсучаснішим в Україні.

Изображение: Министерство здравоохранения Украины

В цьому центрі є операційний блок для відпрацювання навичок у хірургічних умовах, симуляційна лабораторія інтенсивної терапії, лабораторія медсестринського моделювання, лабораторія акушерства та неонатології, яка дає змогу практикувати ведення пологів, тренінгово-ресурсний центр, де можна навчатися догляду за новонародженими.

У майбутньому ідея симуляційної медицини розширить свої горизонти, виходячи за рамки навчання студентів. Наші військові медики матимуть можливість практикувати протоколи, удосконалювати командну взаємодію та освоювати новітні технології в умовах, максимально наближених до реальних. Це також стосується лікарів, медсестер і санітарів.

MedLeV - це тільки перший крок у напрямку перебудови інфраструктури, яка дозволить ширшим верствам населення набувати знання і навички з медицини. В кожному медичному університеті та коледжі України має бути надсучасний центр симуляційної медицини.

Загалом, знання та навички у сфері здоров'я мають високий попит серед українців. Протягом кількох років команда Львівської військової адміністрації реалізує освітній проєкт "Почуй лікаря". Наші співробітники та волонтери активно взаємодіють з молоддю з усієї Львівської області, обговорюючи питання здоров'я, проводячи тренування та навчаючи основам домедичної допомоги. У кожній групі завжди знайдеться зацікавлена аудиторія, яка прагне поглибити свої знання та вміння. Муніципальні симуляційні медичні центри забезпечать підготовку людей до викликів, пов'язаних з військовими діями, що сприятиме підвищенню особистої та колективної безпеки.

Медичне сестринство / братерство

Жодна медична система не може ефективно функціонувати без висококваліфікованого та освіченого медсестринського персоналу. Раніше середній медичний персонал сприймався лише як допоміжний склад, що виконує менш складні завдання. Проте сьогодні ситуація кардинально змінилася. Медичні браття та сестри становлять найбільшу категорію медичних професіоналів і, без перебільшення, є основою системи охорони здоров'я, орієнтованої на пацієнта. Без їхньої участі неможливо досягти ні універсального, ні доступного медичного обслуговування.

У розвинених країнах, таких як США, роль медичних сестер вже давно вийшла за межі традиційного асистування лікарям. Їм надаються нові можливості для професійного зростання та розширення повноважень. Співпраця з лікарями здійснюється на основі партнерства та командного підходу, що орієнтоване на досягнення спільного результату.

Україна переживає значне демографічне і медичне навантаження: понад 7 мільйонів людей віком 65 і більше, близько 3 мільйонів осіб з інвалідністю, щороку приблизно 120 тисяч випадків інсульту. Для значної частини цих людей лікування не завершується випискою з лікарні. Їм потрібен тривалий догляд, медичний супровід і щоденна підтримка. Однак сьогодні система, яка мала б забезпечити ці потреби, фактично відсутня й більшість навантаження припадає на родини.

Тому ми обговорюємо створення спеціалізованих центрів медсестринської допомоги для пацієнтів, а також лікарень, що надають сестринський догляд, які відповідатимуть актуальним стандартам. Планується відкриття в Україні першої лікарні нового формату в Львові, яка буде заснована на сучасних принципах, з мультидисциплінарними командами і інтеграцією реабілітаційних послуг. У цій установі передбачено близько 60 ліжок для стаціонарного лікування, а також спеціальні виїзні бригади для надання медичної допомоги на будинку.

Посилення автономії медсестринського догляду в реабілітації, паліативі, хронічних станах, онкології, психічному здоров'ї, післяопераційному маршруті - все це є наслідком зміни і осучаснення погляду на медичну систему нового покоління.

Відновлення функцій або лікувальні заходи.

Варто окремо зупинитися на викликах та можливостях реабілітації. Львівщина виступає одним із найзначніших центрів розвитку реабілітаційних послуг в Україні. Це не обмежується лише відомими ініціативами, такими як "Суперх'юманс Центр" чи "Незламні". В умовах повномасштабного вторгнення в рамках медичної системи регіону виникла та активно розвивається окрема підсистема реабілітації. Йдеться не лише про відновлення військових, хоча це й залишається в центрі нашої уваги. Водночас важливо пам’ятати про тих, хто потребує комплексного відновлення після інсультів, онкологічного лікування, травм та у випадках хронічних захворювань. Саме тому в області функціонують спеціалізовані центри для фізичної, психологічної та соціальної реабілітації.

Изображение: Центр Суперлюдей

Перед початком великого конфлікту комплексна реабілітація зазвичай залишалася поза увагою, а медична допомога закінчувалася з моментом виписки пацієнта з лікарні. У такій ситуації відповідальність за повноцінне відновлення людини лягала на її близьких. Однак війна внесла свої корективи в цю ситуацію.

Щоб повернути людину в суспільство недостатньо її "підлікувати" чи подолати видимі симптоми поранення чи хвороби. Відновлення функцій або лікувальні заходи. мусить бути комплексною, продуманою, зі залученням мультидисциплінарних команд. Власне в цій точці сходяться ідеї, які я описав вище: про більшу автономію медичних сестер і братів, а також симуляційну медицину як інструмент формування мультидисциплінарних команд.

Психологічна реабілітація українців є складним викликом, масштаб якого ми ще не можемо повністю зрозуміти. Фізичні ушкодження – це те, що ми можемо побачити. Натомість психічні травми часто проявляються менш очевидно. Як військові, так і цивільні особи, які піддаються вогневому впливу, отримують фізичні поранення. Проте, у наш час будь-яка людина, незалежно від статі, віку чи місця проживання, може стати жертвою посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Тому система реабілітації повинна обов'язково включати психологічний аспект, який із часом має розвиватися та ставати більш доступним для всіх.

Розуміючи величину загрози, ми заснували координаційний центр Львівської обласної адміністрації. Співробітники цього центру надають підтримку та допомогу жителям майже кожного району Львівщини.

Якщо ви або ваші рідні відчуваєте потребу в консультації психолога або шукаєте іншу форму психосоціальної підтримки, не соромтеся звертатися до нашого центру. Ви можете зробити це за допомогою наведеної вище інформації або зателефонувати на гарячу лінію Львівщини за номером 1684.

Людиноцентричний підхід

Принципи, практики та складові медичної системи, згадані раніше, не здатні ефективно реагувати на сучасні виклики, якщо не будуть базуватися на цінностях. Важливо також слідкувати за тим, щоб сама система не перетворилася на самоціль. Бюрократія часто має схильність до цього. У той же час, основною цінністю нової медичної системи є людина і її гідність.

Людина повинна бути в центрі процесів профілактики, лікування і реабілітації. Хороші результати, тобто ефективність, безпосередньо залежать від активності всіх учасників процесу. Давно минув той час, коли пацієнт - це "об'єкт" лікування. Людиноцентричний підхід означає не просто зміну ставлення до пацієнта, а трансформацію мислення, відтак всієї системи. Модель, що орієнтувалася на лікаря і хворобу, змінилася моделлю, в центрі якої знаходиться людина як активний учасник прийняття рішень.

Зображення: Микола Дзюба

На практиці це значить, що якщо пацієнт бере активну участь у виборі методів і плануванні лікування, то таке відчуття контролю є надзвичайно позитивним фактором зцілення. Коли ми розуміємо, погоджуємося і співпричетні до процесу - це додає мотивації. Досвідчені лікарі вам скажуть, що сильна мотивація вилікуватися - це один з найважливіших факторів позитивного результату.

Сучасна, професійна і людяна система охорони здоров'я - це серйозний аргумент на користь того, що після війни українці залишатимуться в Україні, а навіть повертатимуться з еміграції. Ми вже знаємо, що ми можемо розвивати певні галузі не гірше, а навіть краще, аніж іноземці. Чого лише вартує українська стоматологія, котра до великої війни (та й під час) була причиною медичного туризму в Україну. Іноземці приїжджали лікуватися до нас. Наші стоматологи змогли побудувати і розвинути галузь, що є конкурентною у світі. Якщо вдалося стоматологам, то й інші мають всі можливості для розвитку і вдосконалення.

Щоб розуміти, чи ми рухаємося у правильному напрямку й виявляти проблеми медичної системи, ми проводимо заміри громадської думки. Соціологічне дослідження "Оцінка медичної системи Львівської області", яке проводилося в березні 2026 року показало, що населення Львівщини загалом позитивно оцінює регіональну систему охорони здоров'я.

Половина населення Львівщини позитивно оцінює можливості лікування в регіоні (50%), у той час як лише 15% висловлюють негативні думки. Зазначимо, що 79% мешканців вважають медичні послуги доступними, а рівень довіри до медичних установ складає 76%. Навіть у складних умовах повномасштабної війни понад 80% людей вважають, що медична система готова до викликів, і більшість не відчуває значного навантаження на медичні заклади.

Львівська область часто виступає в ролі пілотного регіону, де тестуються різноманітні ініціативи, що згодом можуть бути впроваджені в інших регіонах України. Це дає змогу не тільки ділитися успішним досвідом, але й поширювати позитивні практики на більш широкий рівень. Ми розуміємо нашу відповідальність, і це усвідомлення надихає нас, підштовхує до дій та впровадження змін, які сприяють подоланню викликів, зумовлених війною.

Ще з часів навчання в медичному університеті я вірю, що лише професійна та сучасна система охорони здоров'я має змогу зцілювати не лише окремих людей, а й суспільство в цілому. Адже, якщо заглибитися в етимологію терміна "медицина", то можна зрозуміти, що він первісно означав мистецтво відновлення цілісності, тобто процес зцілення та відновлення гармонії між фізичним, психічним і духовним здоров'ям.