Генетичні відмінності. Дослідження показує, що ДНК може пояснити лише приблизно 10% варіацій у особистісних рисах людей.

Дослідники здійснили наймасштабніше генетичне дослідження рис характеру на сьогоднішній день. Вивчення інформації про 1,14 мільйона людей виявило, що хоча гени мають вплив на особистість, вони пояснюють лише незначний відсоток її варіацій.

Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.

Науковці провели аналіз генетичних та психологічних характеристик учасників з 46 різних груп. Їхнє дослідження зосередилося на п'яти ключових рисах особистості, які відомі як "Велика п'ятірка": екстраверсія, доброта, сумлінність, нейротизм та відкритість до нових вражень.

Дослідники виявили 1260 генетичних варіацій, що мають відношення до зазначених характеристик. З них 824 раніше не асоціювалися з особистісними рисами.

Проте наявність численних варіантів не свідчить про те, що можна визначити характер особи, спираючись лише на її ДНК. За оцінками науковців, генетичні відмінності пояснюють приблизно 7,4% до 10,6% індивідуальних особливостей у рамках моделі "Великої п'ятірки".

Коли вчені спробували передбачити особистісні риси людей лише за генетичними даними, результат виявився ще менш точним. Генетична інформація пояснювала менше ніж 4% варіацій у характері.

"Гени безсумнівно грають роль у формуванні наших особистісних схильностей," — підкреслив генетичний епідеміолог Мішель Нівард з університету Брістоля.

Водночас, за його словами, значну роль відіграють умови життя та інші фактори довкілля, які разом пояснюють більшість відмінностей між людьми.

Для перевірки генетичного впливу дослідники також порівнювали братів і сестер та двояйцевих близнюків. Такі порівняння дають змогу частково відокремити вплив спільного виховання від генетики. Генетичні ефекти, виявлені всередині сімей, виявилися майже такими самими, як і під час порівняння неспоріднених людей.

У той же час результати, що стосуються доброзичливості, варіювалися в залежності від різних груп людей. Дослідники вважають, що на це могли вплинути культурні особливості, вік респондентів або специфіка психологічних анкетувань.

Дослідження виявило взаємозв'язки між генетичними варіантами, які асоціюються з екстраверсією, та ймовірністю зараження COVID-19 на початкових етапах пандемії. Автори припускають, що це може бути зумовлено більшою соціальною активністю екстравертів, які мають більшу потребу у спілкуванні.

Дослідники підкреслюють, що отримані результати не свідчать про те, що особистісні риси людини детермінуються лише її генетикою. Хоча генетичні фактори можуть вказувати на певні тенденції в межах великих популяцій, вони не дозволяють точно охарактеризувати індивідуальність конкретної особи на основі її генетичного коду.