"Гібрид" між рослинами та тваринами став справжньою реальністю: чому науковці вирішили з'єднати хом'яка з водорістю?
Дослідники розробили унікальні гібридні клітини, об'єднавши генетичний матеріал китайського хом'яка з червоною водорістю.
Дослідники з'єднали генетичну інформацію червоної водорості з клітинами хом'яка, в результаті чого виникли унікальні лабораторні гібриди, які отримали назву "планімали". Ці організми здатні зберігати чужорідну ДНК навіть після більш ніж 150 поколінь поділу.
ScienceAlert повідомляє про унікальний експеримент, який проводила міжнародна команда під керівництвом вчених з Токійського університету.
Що таке планімал і чому він особливий?
Назва "planimal" виникла в результаті поєднання двох англійських слів — plant ("рослина") та animal ("тварина"). Це не лише забавна назва, але й науковий факт: дослідники дійсно з'єднали генетичний матеріал істот з цих двох категорій живих організмів.
Для експерименту використали клітини китайського хом'яка та одноклітинну червону водорість Cyanidioschyzon merolae. У результаті отримали гібридні клітини, які зберегли ДНК обох організмів. Це не новий вид тварини й не хом'як із рослинними властивостями -- поки що йдеться лише про лабораторні клітини.
Дослідники протестували різні методи для об'єднання клітин. Найбільш успішним виявилося штучне злиття мембран за допомогою спеціального агента — поліетиленгліколю. Цей підхід продемонстрував ефективність, що перевищує альтернативний метод приблизно в 800 разів.
ДНК цієї водорості витримала 155 поколінь клітин.
Дослідників вразило те, що відбулося після злиття. У одній з ліній клітин хом'яка виявилося близько 16,3 мільйона пар основ ДНК водорості, що становить практично весь її ядерний геном.
Однак справжнім викликом виявилася можливість зберегти цю ДНК під час клітинного ділення. Гібридні клітини розмножувалися, успішно передаючи чужий генетичний матеріал своїм нащадкам. Цей матеріал залишався помітним навіть після 155 поколінь. І все це відбувалося без постійного застосування спеціального відбору клітин, який зазвичай використовується в лабораторних умовах для збереження генетичних модифікацій.
Голова дослідницької групи, професор Токійського університету Сахіхіро Мацунага, розповів, що команда прагнула дослідити, чи можуть хромосоми подолати значну еволюційну дистанцію між водоростями та тваринами, а також чи здатні вони передаватися під час клітинного ділення.
"Ми успішно створили гібридні хромосоми, що містять генетичний матеріал і водорості, і ссавця, та показали, що цей матеріал може стабільно передаватися дочірнім клітинам під час повторних поділів", -- заявив науковець.
Чи здатна клітина хом'яка набути характеристики рослин?
На даний момент планімал не виправдовує найоптимістичніші сподівання. Незважаючи на те, що клітини зберегли практично весь геном водорості, близько 96% її генів, відповідальних за синтез білків, залишаються неактивними. Іншими словами, хоча чужа ДНК присутня в клітині, більшість її генетичних вказівок наразі не реалізуються.
Причина полягає в захисних механізмах клітин ссавців. Завдяки епігенетичним змінам, клітини здатні зменшувати активність більшості невідомих генів. Це дозволяє клітині зберігати чужорідний генетичний матеріал, продовжуючи при цьому нормальний процес поділу.
Тепер дослідники прагнуть освоїти технології вибіркового активування генів водоростей. У майбутньому це може відкрити можливості для надання тваринним клітинам деяких характеристик рослин, таких як здатність використовувати сонячну енергію, генерувати кисень або синтезувати органічні речовини з вуглекислого газу.
Це може звучати як сюжет наукової фантастики, але до того моменту, коли хом'яки зможуть отримувати енергію від сонячного світла, ще далеко. Для процесу фотосинтезу необхідні не лише специфічні гени, а й активні хлоропласти – клітинні органели, де відбувається цей процес. Наразі планімали не мають таких структур і не здатні до фотосинтезу.
Як наука розмиває кордони між живими істотами.
Злиття генетичного матеріалу різних видів — це лише один з підходів, яким біологи намагаються модифікувати характеристики живих клітин. Наприклад, вчені вже займаються створенням рослин, здатних генерувати речовини, притаманні тваринам. У рамках одного з таких проектів рослинам вдалося надати можливість виробляти міоглобін — білок, що міститься у м'язах тварин.
Іншим аспектом є перепрограмування клітин, яке дозволяє науковцям змінювати їх спеціалізацію та активізувати нові функції. Наприклад, група німецьких дослідників зуміла омолодити клітини 80-річного пацієнта, перетворивши клітини-попередники еритроцитів на нейронні стовбурові клітини, які мають молекулярні характеристики, що свідчать про значно молодший вік.
А нещодавно вчені запропонували незвичайний спосіб досліджувати тварин без фізичного контакту з ними. Для цього вони виловили ДНК китів просто з повітря: тварини виділяють генетичний матеріал разом із краплинами вологи, які потрапляють у повітря під час дихання.