Вчені виявили свідчення того, що орли могли полювати на людей у давнину.
До нещодавнього часу вважалося, що люди не є достатньо маленькими для того, щоб стати здобиччю хижих птахів.
Науковці виявили докази того, що орли здатні вбивати не лише дрібних приматів, але й відносно масивних. Це поновлює дискусію про те, чи могли хижі птахи полювати на пращурів сучасної людини, пише видання Live Science.
Раніше вважалося, що орли не здатні ловити приматів вагою понад 13 кг. Проте нещодавні відкриття в пустелі Сахара, на території Чаду, спростували це припущення. Дослідники виявили залишки щонайменше дев'яти дорослих павіанів, які стали жертвами місцевих орлів Верро.
Середня вага загиблих приматів досягала 22,2 кг, тоді як найбільший представник важив 26 кг. На кістках вчені виявили глибокі сліди від кігтів, що свідчить про те, що птахи здатні були самостійно ловити свою здобич, а потім приносити її до своїх гнізд. Усі проаналізовані павіани стали жертвами нападів орлів.
Роберт Сіммонс, дослідник з Інституту африканської орнітології Фіцпатріка при університеті Кейптауна, який не був залучений до проведення дослідження, розповів виданню, що орли адаптують свої полювальні стратегії в залежності від обставин. Наприклад, вони можуть легко здобути старих самців павіанів або молодих тварин, які відійшли від своєї зграї.
Отримані результати також дозволили вченим припустити, що мільйони років тому орли могли полювати на давніх предків людини - австралопітеків виду Australopithecus afarensis. Ці істоти жили близько 3,2 млн років тому на території сучасної Ефіопії та важили приблизно 28 кг.
Одночасно, частота атак орлів на літніх людей залишається невизначеною. Як зазначила керівниця дослідження, професорка Кетрін Хобайтер з Сент-Ендрюського університету, наразі зафіксовано лише один підтверджений випадок такого інциденту.
"Єдиний підтверджений випадок - це дитина з Таунга, Australopithecus, яку, як ми вважаємо, близько 2,8 мільйона років тому схопив великий орел", - розповіла вона Live Science.
Додаткові захоплюючі факти про природу і її мешканців.
Як повідомляв УНІАН, лисиці та собаки належать до однієї родини — псових, але між ними існують значні відмінності у генетиці, поведінці та способі життя. Незважаючи на певну зовнішню схожість, ці тварини мають різні анатомічні характеристики та еволюційне походження. Лисиці є м'ясоїдними істотами, в той час як собаки мають всеїдний раціон, що стало можливим завдяки їх тривалому співіснуванню з людьми.
Ми також повідомили, що в сафарі-парку недалеко від Тель-Авіва дослідники спостерігали унікальний випадок співпраці між двома самицями горил. Одна з них слугувала опорою, надаючи можливість іншій залізти їй на спину і дістати недосяжну гілку з їжею.
Вас також можуть зацікавити новини: