Потужний землетрус активував вулкан, що не виявляв діяльності протягом останніх 500 років: цей гігант знаходиться на території Росії.

Протягом півтисячоліття цей величезний вулкан залишався спокійним і не демонстрував жодних ознак активності, але тепер ситуація, здається, кардинально змінилася.

Протягом майже п'яти століть вулкан Крашенінникова, розташований на Камчатському півострові, залишався спокійним, не проявляючи жодних ознак активності. Але незадовго до полудня 30 липня 2025 року за місцевим часом, в районі узбережжя Камчатки, земля раптово затремтіла, повідомляє Science Alert.

Дослідники зазначають, що цей землетрус магнітудою 8,8 став одним із найпотужніших за всю історію спостережень. У результаті по всьому світу було оголошено попередження про цунамі. Але найцікавішим стало те, що підземні поштовхи, схоже, пробудили на півострові одразу кілька вулканів -- гіганти ожили, вивергаючи попіл і лаву.

Камчатка відзначається як одне з найактивніших вулканічних регіонів Землі. Тут можна знайти близько 160 вулканів, з яких 29 вважаються активними. Проте, за словами науковців, один з вулканів, що пробудився, - вулкан Крашенінникова - викликав особливу зацікавленість. Він не вивергався протягом багатьох століть, але останнім часом почав вивільняти потужний стовп диму.

У новому дослідженні, яке очолив вулканолог Джеймс Хікі з університету Ексетера, вивчали виверження 2025 року. Вчені з'ясували, яким чином потужний землетрус на Камчатці міг активізувати вулкан Крашеніннікова, який перебував у стані спокою.

Вчені дійшли висновку, що тривалі сейсмічні коливання, ймовірно, сприяли залежному від часу виділенню летких речовин, росту бульбашок та подальшій дестабілізації резервуара в системі, яка вже механічно була схильна до руйнування. У результаті вчені показали, що навіть такі, здавалося б, спокійні вулкани можуть приховувати приховані критичні стани, схильні до сейсмічних збурень, особливо в зонах розтягування дуги з магмою, багатою на летючі речовини, що піддається повторюваним мегаземлетрусам.

Простіше кажучи, землетруси та вулканічні виверження можуть відбуватися одночасно, але перехід від одного стану до іншого не такий простий. Камчатка -- ідеальний приклад цього. Справа в тому, що регіон розташований над зоною субдукції, де Тихоокеанська плита занурюється під Охотську мікроплиту, породжуючи як надзвичайну вулканічну активність, так і потужні землетруси.

Але чому ж цей гігантський вулкан активувався саме тепер, після 475 років спокою? З усіх зовнішніх ознак, перед землетрусом у вулкані не спостерігалося жодних значущих змін — це підтверджують дев'ять років супутникових радіолокаційних спостережень. Більше того, поверхня повільно знижувалася на приблизно 4 міліметри щорічно. Супутники також не зафіксували жодних витоків діоксиду сірки, принаймні, до моменту землетрусу.

Невдовзі після цього відбулися підземні поштовхи. Протягом наступних двох днів, всього за п'ять годин, у районі Крашенинникова зафіксували 12 землетрусів з магнітудою приблизно 4. Супутникові спостереження виявили, що під землею відбувалися значні процеси: магма проривалася через майже вертикальну тріщину в земній корі. Внаслідок цього виявилося близько 32 мільйонів кубічних метрів магми, яка надходила з резервуара, що знаходився на глибині приблизно 6 км.

Можна було б припустити, що весь цей шум здатний настільки розколихати вулкан, щоб спровокувати його вибух, але фактичні зміни тиску в районі вулкана були надзвичайно незначними — всього 0,01-0,05 мегапаскалів. Для руйнування магматичних резервуарів вважається, що необхідний надлишковий тиск близько 1-10 мегапаскалів. Проте, під час землетрусу виникало короткочасне напруження, яке було більшим — приблизно 1,0 ± 0,6 мегапаскалів, що теоретично могло б активізувати сплячий вулкан. На думку вчених, цього тиску, ймовірно, було достатньо, щоб пробудити вулкан, який не проявляв активності протягом останніх 500 років.

Дослідники вважають, що вулкан виглядав мирно лише зовні, проте його магма, насичена леткими елементами, а також тектонічні процеси розтягування під ним, ймовірно, призвели до високої чутливості резервуара вулкана до зовнішніх впливів.