На Алясці виявили сліди стародавнього поселення, якому близько 13 800 років: які секрети розкрили артефакти?

На Алясці знайшли сліди ймовірного житла льодовикової добі, які можуть допомогти зрозуміти, як жили перші мешканці Північної Америки.

На Алясці вчені-археологи виявили сліди стародавнього табору, який, ймовірно, використовувався людьми наприкінці епохи льодовиків. Серед знайдених артефактів виявилися залишки вогнища, ознаки можливого легкого житла, кістяні голки, прикраса з рогів тварин та рештки вовкоподібних хижаків. Ці знахідки можуть дати нові відомості про ранню історію колонізації Америки.

Цю інформацію публікує Live Science.

Сліди житла віком майже 14 тисяч років

Археологічна пам'ятка Шег-Далтті, що в перекладі з мови корінних жителів Аляски означає "Вони були тут", була виявлена в центральній частині штату, приблизно за 55 км на південний схід від Фербанкса. Дослідники вважають, що протягом приблизно тисячі років люди регулярно відвідували це місце.

Найдавніший шар стоянки датується приблизно 13 800 роками тому. Загалом дослідники виявили три археологічні горизонти віком близько 13 800, 13 000 і 12 700 років. Вони містять десятки тисяч артефактів, рештки тварин і сліди різних видів діяльності людей.

Особливу увагу привернули залишки вогнища, невелика яма та темна пляма в ґрунті -- ймовірний слід дерев'яної опори. Разом ці ознаки можуть вказувати на місце, де стояла легка споруда на кшталт навісу або раннього намету. Дослідники вважають цю знахідку одним із найдавніших можливих свідчень облаштованого житла в Північній Америці.

Неподалік археологи виявили земляну піч, наповнену деревним вугіллям і рештками тварин. Це свідчить про те, що в ній, ймовірно, готували м'ясо для великої родини. Ця знахідка дозволяє уявити стоянку не лише як місце для короткочасного перебування мисливців, а як справжній табір, де люди могли збиратися разом, готувати їжу та займатися різноманітними щоденними справами.

Кістяні голки та декоративні елементи свідчать про повсякденне життя наших предків.

Серед артефактів виявлено кам'яні інструменти, вісім частин кістяних голок і підвіску, виготовлену з рогів тварин. Ці голки, ймовірно, використовувалися в швейному наборі, що свідчить про високі технологічні навички в обробці матеріалів та виготовленні необхідних предметів для виживання в холодному кліматі. Дослідники вважають їх найдавнішими відомими голками, знайденими на території Західної півкулі.

Підвіска мала отвір з одного боку та загострену форму з іншого. Аналогічні прикраси були виявлені на стародавніх стоянках у південних районах Північної Америки. Це свідчить про культурні зв’язки між мешканцями Аляски та іншими ранніми спільнотами континенту.

Кам'яні інструменти також свідчать про взаємодію між різними групами. Археологи виявили знаряддя з характерною ромбічною формою, виготовлені з ріоліту та базальту. Аналогічні артефакти зустрічаються на археологічних пам'ятках, розташованих далеко на заході, зокрема на сучасних територіях північного Сибіру.

На парковці також знайшли обсидіан — вулканічне скло, яке використовували для створення ріжучих інструментів. Геологічне джерело цього матеріалу знаходиться за кілька сотень кілометрів на північний захід. Це свідчить про те, що люди або самостійно подорожували на великі відстані, або отримували матеріали через торговельні обміни. Який з цих шляхів був основним, наразі не встановлено.

Чи могли люди приручити собак ще 13 800 років тому

Ще одна загадка стосується кісток тварин, які нагадують вовків. Дослідники виявили залишки більше десяти таких істот. Аналіз щелепи одного з них продемонстрував, що вона не належала ані страхітливому вовкові, ані сірому вовкові, ні жодній з відомих популяцій плейстоценових берингійських вовків. Мова йде про групу вовкоподібних тварин, які були характерні для центральної частини Аляски.

Ця важлива знахідка зацікавила науковців, оскільки генетичні дослідження вказують на те, що предки перших одомашнених собак у Північній Америці мали сибірське походження. Вік та місцезнаходження археологічної стоянки надають підстави вважати, що її жителі, ймовірно, утримували ранні екземпляри собак.

Проте це поки що непрямі докази, а не підтвердження одомашнення. Самі рештки ще не дозволяють остаточно визначити, чи жили ці тварини поруч із людьми як приручені собаки, чи були дикими родичами вовків.

Яке значення має стоянка в контексті колонізації Америки?

Протягом багатьох років науковці досліджують шлях, яким предки корінних народів Америки досягли цього континенту. Берингія, яка простягається між північно-східною Азією і північно-західною частиною Північної Америки, з'єднувала обидва континенти під час останнього льодовикового періоду. Саме через цю територію могли проходити давні людські спільноти.

Сучасні дослідження в галузі археології та генетики свідчать про те, що предки нинішніх корінних народів Америки могли з'явитися на континенті приблизно 21 тисячу років тому. Стоянка Шег-Далтті, хоч і є значно молодшою, проте вражає своєю багатою колекцією артефактів та слідами повсякденного життя, що є рідкісним явищем для таких стародавніх пам'яток. Вона дозволяє досліджувати не лише міграційні маршрути людей, а й їхнє освоєння нових земель.

Науковці наголошують, що для кращого розуміння заселення Берингії потрібні нові розкопки: Аляска велика й важкодоступна, а інтенсивно досліджено лише кілька її районів.

До роботи залучені представники корінних громад Аляски. Саме місцеві старійшини дали назву археологічній пам'ятці, відвідували її та брали участь в обговоренні місць для розкопок. Дослідники планують продовжити роботи й залучати до експедицій молодших представників корінних народів, щоб місцеві знання доповнювали наукові дослідження.

Як археологи відтворюють спосіб життя давніх цивілізацій — свіжі новини.

Навіть коли від давнього поселення залишаються лише ями в землі, кістки та залишки знарядь, їхнє розташування дозволяє краще зрозуміти, як люди організовували своє повсякденне життя. Аналогічний підхід було використано під час вивчення стародавньої соляної шахти в Австрії, де підземні сліди праці дозволили відтворити певні аспекти життя людей, які видобували сіль тисячі років тому.

Археологічні знахідки надають нам унікальну можливість заглянути в минуле, розкриваючи не лише аспекти праці та знарядь, а й ставлення людей до смерті. Нещодавно в печері в Італії вчені натрапили на поховання, яке свідчить про особливе ставлення до покійного, а також демонструє, як 27 тисяч років тому люди переживали втрату близьких. Такі відкриття допомагають нам глибше зрозуміти емоційні аспекти життя давніх спільнот, про які важко дізнатися лише з вивчених кам'яних інструментів.

Зміни в повсякденному житті та звичках можна відстежити, аналізуючи стародавні поховання. У Єгипті вчені виявили, що мумії розташовували одна над одною, оскільки методи використання гробниць змінювалися протягом багатьох століть. Незалежно від віку та призначення, різноманітні археологічні знахідки мають спільну рису: матеріальні свідчення дозволяють реконструювати не лише значні історичні події, але й те, як звичайні люди організовували своє житло, працювали, шили одяг і проводили обряди прощання з померлими.