Дослідники визначили характеристики мовлення, які можуть вказувати на процеси старіння мозку.

Редактор розділу "Життя" на LIGA.net.

За голосом людини можна визначити не лише її вік, а й темпи старіння організму. Нове дослідження показало, що особливості мовлення можуть слугувати своєрідним індикатором біологічного віку, пише The Independent.

Вчені створили інноваційний комп'ютерний інструмент, відомий як "мовний годинник", який здатний визначати вік особи, аналізуючи особливості її мовлення, такі як тривалість пауз, висоту голосу і обсяг словникового запасу.

Існує думка, що молодше звучання мови характеризується більшим темпом і плавністю, а також коротшими паузами в порівнянні з мовленням старшого покоління.

Під час проведення тестування інструмент виявив, що деякі голоси сприймалися як старші, ніж реальний вік учасників. У таких осіб також частіше проявлялися ознаки біологічного старіння, зниження когнітивних здібностей і деменція.

У дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, було проаналізовано голоси 2928 іспаномовних учасників з Аргентини, Чилі, Колумбії, Мексики та Перу. До вибірки увійшли як здорові дорослі, так і люди з легкими когнітивними порушеннями, хворобою Альцгеймера та різними формами лобно-скроневої деменції.

Комп'ютерний засіб обчислив показник "відстані мовленнєвого віку" - це різниця між фактичним віком особи та її біологічним віком, який визначався на основі особливостей її голосу.

Коли мовленнєвий вік учасника перевищував його хронологічний вік, він зазвичай демонстрував гірші результати у тестах на пам'ять, мислення та планування - навіть якщо завдання не вимагали усного мовлення. Більший розрив між мовленнєвим і хронологічним віком також корелював із біологічними відмінностями, зокрема зі старшим виглядом мозку на скануванні та змінами в ДНК.

У людей із хворобою Альцгеймера розрив мовленнєвого віку був більшим і корелював із підвищеним рівнем p‑tau217 - білка в крові, що вважається характерним біомаркером цього захворювання.

Голоси, що звучали старше за реальний вік особи, також асоціювалися з соціальною вразливістю, недостатнім рівнем освіти, фінансовими проблемами та нестачею продовольчої безпеки.