Дослідники виявили таємницю "пухнастих" книг епохи Середньовіччя (фото)

У бібліотеці середньовічного абатства Клерво, що на сході Франції, дослідники натрапили на незвичну таємницю. Серед тисяч старовинних книг, які збереглися у монастирських архівах, десятки томів мали унікальні обкладинки з густим волосяним покривом. Довгий час вважалося, що це шкіра диких наземних тварин, але результати нового міжнародного дослідження докорінно змінили цю версію.

Про це свідчать результати розслідування, опублікованого у журналі Royal Society Open Science.

Абатство Клерво, засноване у XII столітті, було одним із ключових центрів книготворення Західної Європи. Ченці створювали та зберігали рукописи -- від богословських трактатів до зоологічних енциклопедій. Близько 1500 книг дійшли до нашого часу в оригінальному вигляді, з автентичними палітурками.

Зазвичай книги тих часів виготовляли з гладкої шкіри телят або овець. Проте в архіві Клерво виявилися манускрипти з незвичайними "волохатими" обкладинками, які нехарактерні для середньовічної Європи. Дослідники довго намагалися з'ясувати їхнє походження, поки команда науковців під керівництвом біоархеолога Меттью Коллінза з Кембриджського університету не здійснила детальний аналіз ДНК та білків шкіри, які були взяті з внутрішньої сторони обкладинок.

Результати вражають: замість традиційних копитних тварин виявилися тюлені. Звичайні, гренландські та морські зайці – саме ці морські ссавці стали основою для незвичайного палітурного матеріалу. Можливо, шкури постачалися з північних частин Європи, зокрема зі Скандинавії, Ісландії, Шотландії чи Гренландії.

Питання, як тюленячі шкури потрапили до монастиря в глибині Франції, викликало неабиякий інтерес. Виявилось, що в північних регіонах Європи тюленячі шкури були не лише цінною сировиною для виготовлення одягу та взуття, а й використовувалися для сплати церковних податків. Часом із них навіть виготовляли палітурки для книг, хоча в континентальній Європі така практика була великою рідкістю.

Дослідники припускають, що тюленяча шкіра використовувалась для оформлення особливо важливих рукописів -- наприклад, житій святих. Її унікальні властивості -- водостійкість, довговічність, і, ймовірно, символічне значення -- робили її ідеальним вибором для церковної книги.

Цікаво, що первісний колір таких обкладинок, ймовірно, був чисто білим — адже деякі види тюленів мають біле хутро. Це могло символізувати чистоту та духовність, що є важливими цінностями для монастирського середовища. Крім того, у середньовічній культурі тюлені часто набували міфологічного значення: в бестіаріях їх зображали як морських істот з тілом риби та головою собаки.

Дослідження, яке висвітлює цю неповторну частину історії книг, не лише розкриває незвичайні матеріали, використовувані в середньовічному книговиробництві, а й демонструє, наскільки широко були поширені торговельні та культурні зв'язки між релігійними громадами Європи.

Археологи в Італії виявили гробницю гладіатора часів Стародавнього Риму та поділилися фотографіями знахідки.