Не низькі температури в приміщеннях, а саме період року: що насправді стає поштовхом для сплеску ГРВІ.

Ситуація виглядає парадоксально: під час найсильніших морозів, коли не було ані опалення, ані електрики, українці проявили неймовірну стійкість, тоді як з настанням поступового потепління рівень захворюваності почав зростати. Лікарі попереджають, що ми стоїмо на порозі епідемії ГРВІ та грипу. Давайте детальніше розглянемо ці парадокси, пов'язані з грипом і зимовими холодами.

Січень і лютий 2026 року виявилися одними з найхолодніших за останні кілька зим. Протягом періоду з 8 по 15 лютого, коли Росія посилила атаки на енергетичну інфраструктуру, нічні температури в окремі дні падали до -15...-18°C, а в деяких регіонах зафіксували й температуру нижче -20 градусів. Вдень температура утримувалася в межах -8...-12°C, хоча були і дні з ще нижчими значеннями.

У зимовий сезон 2024-2025 років погода виявилася значно м'якшою: не було тривалих морозів з температурами нижче -10°C, а середні температури коливалися в межах -2...-6°C, при цьому морози тривали недовго.

На фоні найсильнішого похолодання 2026 року російські удари по енергетичній інфраструктурі набули системного характеру. У деяких регіонах люди стикалися з аварійними відключеннями, перебоями в теплопостачанні та зниженим тиском у мережах. Температура в житлових приміщеннях у деяких випадках падала до +14...+16°C, а в окремих ситуаціях навіть нижче. Здавалося, що це створює ідеальні умови для масового поширення застуд і грипу. Проте статистика виявилася більш обережною, ніж ми могли б припустити.

За даними Центру громадського здоров'я, саме на пік морозів та холодних квартир пік захворюваності не припав. Так, на 1-му тижні 2026 року інтенсивний показник захворюваності на грип і ГРВІ становив 306,9 на 100 тисяч населення (105 471 випадок).

До п’ятого тижня (26-31 січня), коли мороз досяг свого максимуму, спостерігалося зростання показників — 410,6 на 100 тисяч (141 127 випадків). Для порівняння, варто згадати про зиму 2024-2025 років, яка виявилася значно м'якшою як у кліматичному, так і в інфраструктурному аспектах. У січні-лютому 2025 року не було зафіксовано тривалих періодів з двозначними морозами. Крім того, енергетична система тоді не зазнавала масштабних ударів з боку противника. Перебої з теплопостачанням не тривали довго, житловий фонд функціонував без збоїв. Школи та медичні заклади не стикалися з обмеженнями через низькі температури, а більшість населення не проводила тижні в напівобігрітих квартирах. Весь період цьогорічних спостережень свідчить про те, що за аналогічний проміжок часу минулого, більш теплого сезону, показники відставали лише на 4-5%.

Проте, показники захворюваності все ж почали підніматися. Експерти відзначили щотижневе зростання на 5% — це звичний рівень, без різких коливань, немов би не існує холодних та вологих помешкань, а також обмежених можливостей для обігріву. Не було жодного "пік паніки", і кількість госпіталізацій не зазнала кардинальних змін. Нагадаємо, що з початку епідемічного сезону (з кінця вересня 2025 року) в Україні захворіло 2 539 811 осіб, що лише на 4,3% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У світлі зимових морозів та перебоїв з теплом, ця різниця є несуттєвою.

Столиця стала однією з головних мішеней для атак на енергетичну інфраструктуру. У певні моменти мешканці багатоповерхових будинків зазнавали аварійних відключень, а іноді і обмежень у постачанні тепла. Люди утеплювалися ковдрами, заклеювали вікна, розігрівали воду на газових плитах і частіше збиралися в одній кімнаті, щоб зберегти тепло. Незважаючи на ці труднощі, Київ залишався в межах контрольованої епідемічної ситуації. Рівень захворюваності коливався в межах фону або середнього показника, без перевищення критичних порогів епідемії.

Харків, що знаходиться в зоні бойових дій, постійно піддавався атакам з боку російських військ, включаючи удари по важливій інфраструктурі. Місто переживало важкі зимові місяці, коли частина його районів залишалася без належного опалення протягом тривалого часу. У цьому місті з населенням у мільйон людей люди змушені були пристосовуватися до життя в напівтемних квартирах з обмеженим теплом. Здавалося б, це мало б призвести до найгірших показників захворюваності, проте реальність виявилася зовсім іншою.

У обох містах не спостерігалося значного збільшення випадків застуд та грипу, яке б помітно відрізнялося від загальнонаціональної тенденції. Захворюваність підвищувалася відповідно до сезонних коливань, але без різкого підвищення.

Здавалося, що з відходом найсильніших морозів і поступовим переходом до більш м'якої погоди ситуація повинна була стабілізуватися. Особливо враховуючи те, що, незважаючи на обстріли, в деяких регіонах вдалося частково відновити енергопостачання та покращити температурний режим в житлових будинках. У деяких (хоча, на жаль, не у всіх) квартирах стало помітно тепліше.

Проте, епідемічна ситуація виявилася зовсім іншою. Протягом періоду з 9 по 15 лютого в Україні було зафіксовано більше 168 тисяч випадків грипу, COVID-19 та інших гострих респіраторних інфекцій. У порівнянні з попереднім тижнем, кількість регіонів, де показники перевищили епідемічний поріг, зросла з восьми до дев'яти. За інформацією Міністерства охорони здоров'я, серед хворих виявилося близько 86 тисяч дітей та понад 81,5 тисячі дорослих. Приблизно 5,7 тисячі пацієнтів потрапили до лікарень через ускладнення, з них більше 3 тисяч — це діти.

Середній показник перевищення епідемічного порогу був зафіксований у Волинській, Київській, Полтавській, Рівненській та Хмельницькій областях.

У Закарпатті, Житомирі, Сумах та Черкащині зафіксували мінімальний рівень захворюваності.

Згідно з даними Міністерства охорони здоров'я, з початку епідемічного сезону в Україні вже захворіло понад 2,5 мільйона осіб, що на 4,3% перевищує показники за аналогічний період минулого року. Окремо варто зазначити, що по COVID-19 зафіксовано 20 750 випадків, які вже стали частиною сезонних хвороб. Також важливо пам'ятати, що грип зазвичай проявляється раптово, із високою температурою, ознобом, інтенсивним головним болем та сухим кашлем. У свою чергу, COVID-19 розвивається поступово, починаючись з підвищення температури, кашлю, загальної слабкості, болю в горлі, а також втрати нюху чи смаку.

Чому, в таку холодну пору, коли температура падає до лютого морозу, а багато людей мешкають у прохолодних квартирах, Україна не спостерігала різкого зростання випадків застуди? Чи дійсно холод не є ключовим чинником для розповсюдження ГРВІ?

Укрінформ звернувся до лікаря-інфекціоніста, доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних хвороб Міжнародного європейського університету, а також голови Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ) Федора Лапія для отримання коментаря з цього приводу. Він зазначив, що поширене переконання, ніби сильні морози, холодні приміщення та тривале перебування на холоді автоматично ведуть до збільшення захворюваності, є радше міфом.

"Насправді немає такої залежності захворювань від морозів. Багато людей вважає, що при сильних холодах зростає захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції. Це твердження некоректне". Тож лікарі і не очікували сплеску грипу і застуд за таких умов.

Лапій акцентує, що основним чинником зростання захворюваності під час епідемії є не температура повітря, а взаємодія між людьми. "Захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції підвищується в ті моменти, коли люди мають більше контактів одна з одною. Здавалося б, холодна погода повинна зменшувати ці контакти, адже люди менше перебувають на вулиці і рідше провітрюють приміщення. Проте, разом із холодом та сонцем, ці фактори можуть стримувати поширення вірусів. Натомість, похмура і волога погода створює більш сприятливі умови для розповсюдження інфекцій, ніж морозна".

Існує поширений міф, що при температурах нижче -10°C вірус нібито "гине" або замерзає. Проте, як зазначає Лапій, це не зовсім так. "Вірус може виживати, - говорить він. - Перш за все, це філософське питання: чи можна вважати вірус живим організмом? Щодо бактерій у нас немає сумнівів, але вірус може існувати в різних формах. По-друге, ми повинні розглядати здатність вірусу залишатися активним до моменту зараження та його витривалість до низьких температур". Експерт категорично стверджує: "Вірус не просто може це робити, а здатен зберігати свою активність протягом десятиліть, століть і навіть тисячоліть. Для нього низькі температури не є перешкодою: у замороженому стані він може зберігати здатність до зараження та реплікації".

Замість цього на віруси впливають інші чинники, які можуть виявитися руйнівними: "Висока температура та ультрафіолетове випромінювання негативно позначаються на самому вірусі". Як зазначає експерт, у разі стабільного потепління та сприятливих температур ми маємо можливість уникнути сезонної епідемії.

Окремим аспектом є питання, чи міг стрес, викликаний екстремальними умовами (такими як відсутність світла та тепла вдома, обстріли та військові дії), активізувати захисні сили організму і допомогти уникнути застуди. Лапій підкреслює, що стрес є природною фізіологічною реакцією. "Коли організм активізується для захисту від різноманітних загроз, це є нормальною реакцією". Проте, проблеми починаються, коли стрес стає хронічним: "Саме в таких випадках хронічний стрес має негативний вплив, оскільки виснажує наші ресурси, включаючи можливості для мобілізації".

Однак, на думку експерта, наукові дослідження не надають чітких свідчень про те, що війна як хронічний стрес безпосередньо призводить до різкого збільшення випадків ГРВІ. "Я помічаю, що багато людей обговорюють цю тему, але наука не зовсім підтверджує цю точку зору", - зазначає він.

Чи може знижена температура в житловому приміщенні стати причиною масових випадків застуди? "Це питання часто піднімають мої колеги, вважаючи холод головним винуватцем респіраторних вірусних інфекцій. Це стереотип, який повторюється знову і знову", – зазначає Лапій. Він уточнює: тривале і сильне переохолодження дійсно може негативно вплинути на організм, але це стосується зовсім інших умов – постійного перебування в екстремально низьких температурах. "Саме переохолодження здатне вплинути на імунітет, а не просто холодні температури. Коли ви довго знаходитесь в умовах низьких температур, ваші захисні механізми виснажуються. Однак це не можна порівнювати з ситуацією в наших квартирах, як би деяким цього не хотілося".

Для ілюстрації своєї думки він наводить приклад: "Уявіть собі, що людина, перебуваючи під впливом алкоголю, засинає на вулиці навіть у теплу літню ніч. Це може призвести до переохолодження, що, в свою чергу, має негативні наслідки: значні втрати тепла, а також мікроорганізми та бактерії, які мешкають у ротоглотці, можуть викликати, наприклад, пневмонію. І це може статися навіть у теплу пору року". Таким чином, холодна квартира не може бути причиною хвороби. "Зазвичай для виникнення інфекції необхідно поєднання кількох чинників, і холодна обстановка не є одним з них".

Коментар лікаря-інфекціоніста насправді підтверджує статистику зими 2026 року: сам по собі холод, навіть у лютому, не є основною причиною значного зростання випадків ГРВІ. Ключовими факторами залишаються взаємодія між людьми, поширення вірусів та сезонні тенденції.

Російські обстріли та спроби залишити українців без тепла можуть викликати обурення, проте не здатні вплинути на епідемічну ситуацію.

Ми ж тим часом входимо у традиційний період сезонного підйому захворюваності. Статистика свідчить: попереду -- тижні підвищених показників ГРВІ та грипу. Тож варто бути обережними й обачними -- провітрювати приміщення, уникати зайвих контактів під час піку захворюваності, дбати про себе та близьких.

Зима залишає свої сліди, і ми пройшли через найскладніші моменти. З її закінченням поступово зникне і сезонний сплеск вірусів. Весна вже на підході. І не лише в плані погоди, хочеться сподіватися.

Ярина Скуратівська, місто Київ.

Перше зображення: Кирило Чуботін, агентство Укрінформ.