Вчені зробили вкрай стурбоване відкриття: планети нашої Сонячної системи здатні взаємно знищувати одна одну.

Протягом тривалого часу астрономи вважали, що далекі планети нашої Сонячної системи зможуть безпечно пережити загибель Сонця і зберегти свої орбітальні траєкторії протягом сотень мільярдів років. Але нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі The Astrophysical Journal Letters, кардинально змінює погляди на долю газових гігантів.

Дослідники виявили, що під час згасання зірки вона переживатиме інтенсивні імпульсивні викиди плазми, які істотно вплинуть на її гравітаційне поле. Це може призвести до серйозних наслідків для планет, таких як Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун, які ризикують втратити стабільність і знищити одна одну в низці великих катастроф протягом трьох мільярдів років після того, як Сонце перетвориться на червоного гіганта, повідомляє Live Science.

Механізм віддачі та гравітаційне збурення зорі

Приблизно через п'ять мільярдів років Сонце вичерпає водень у своєму ядрі й розшириться в сотню разів, поглинувши Меркурій, Венеру та, ймовірно, Землю. Раніше вважалося, що зовнішні планети лише віддаляться від центру системи через поступову втрату сонячної маси. Однак нові спостереження свідчать, що скидання зовнішніх шарів зорі відбуватиметься не плавно, а у формі колосальних згустків речовини, схожих на гігантські корональні викиди.

Кожен такий порційний вибух діє на Сонце за принципом віддачі під час пострілу із вогнепальної зброї, зміщуючи його на кілька футів за секунду. З часом накопичення подібних поштовхів здатне змінити швидкість переміщення зорі на кількасот метрів за секунду, що вже спостерігалося на прикладі інших білих карликів. Саме це явище порушує баланс гравітаційного тяжіння, яке утримує планети-гіганти на стабільних траєкторіях.

Комп'ютерні моделі передбачають неминучу катастрофу

Астрофізики з Каліфорнійського технологічного інституту здійснили 672 комп'ютерні симуляції для аналізу впливу нерівномірної втрати маси Сонцем на зовнішні планети. Результати моделювання виявили, що імпульсивні викиди плазмових згустків можуть викликати справжній хаос: планети почнуть змінювати свої орбітальні позиції, деформуючи свої траєкторії в овальні форми або навіть залишаючи межі Сонячної системи.

У 96% найекстремальніших сценаріїв дестабілізація виявилася настільки потужною, що газові гіганти врешті-решт зіштовхнулися, призвівши до повного взаємного знищення.

Науковці підкреслюють, що такі катастрофічні події можуть розгортатися значно швидше, ніж передбачалося - лише за кілька сотень мільйонів років після перетворення Сонця на білого карлика.

OBOZ.UA повідомляв раніше, що науковці прогнозують зіткнення Меркурія з Венерою, Землею або Марсом.