Подорож у юрський період: зафіксовано звуки лісу епохи динозаврів (відео)

У новому серіалі "Динозаври", продюсером якого є Стівен Спілберг, звукові ефекти юрського лісу були створені не голлівудськими фахівцями зі звуку. Науковці відтворили їх, спираючись на скам'янілість крил комах, які мають вік 165 мільйонів років.

Науковці об'єднали ретельно збережені скам'янілості крил з експериментальними дослідженнями живих комах та комп'ютерними симуляціями. Завдяки цьому, їм вдалося частково відтворити звукову атмосферу середнього юрського періоду. Якщо реконструкція виявиться правильною, один з комахинних звуків може стати найдавнішим відомим доказом ультразвукової комунікації у тварин — задовго до появи кажанів, що використовують ехолокацію, повідомляє журнал Science.

Сам звук, звісно, не скам'яніє. Але у цвіркунів і коників -- також відомих як чагарникові цвіркуни -- деякі анатомічні структури, що відповідають за його відтворення, можуть скам'яніти. Зазубрена жилка, або "пилка", на одному з передніх крил цих комах вкрита крихітними зубоподібними виступами. Коли скребок на протилежному крилі проходить по них, частини крила вібрують і видають звук. Довжина та відстань між цими виступами, а також розмір вібруючої ділянки крила дають підказки щодо висоти та структури звуку, що утворюється.

У новому дослідженні науковці вивчили 20 скам'янілостей, які представляють дев'ять видів, що існували приблизно в одному й тому ж регіоні та в один і той же період на території сучасної Внутрішньої Монголії. Це дало можливість створити уявлення про тваринний ансамбль, який населяє це юрське середовище. На початку дослідження вчені протестували свої біомеханічні моделі на живих цвіркунах, кониках та їхніх близьких родичах, використовуючи лазерні технології для вимірювання вібрацій крил. Після цього вони застосували перевірені моделі до викопних крил і порівняли отримані результати з частотами звуків, які прогнозувалися для сучасних комах. За допомогою машинного навчання науковці змогли оцінити, з якою швидкістю вимерлі комахи відтворювали свої основні звукові одиниці.

Більшість юрських видів, ймовірно, видавали трелі на відносно низьких частотах, порівнянних із багатьма сучасними цвіркунами. Ультразвук широко поширений серед сучасних коників, але його еволюційне походження набагато складніше встановити. Один із родичів коників, Sigmaboilus peregrinus, мабуть, видавав звуки в діапазоні від 20 до 22 кілогерц -- трохи вище верхньої межі людського слуху.