П’ять тисяч років тому: жінка сіла на трон Єгипту як правителька.

Можливо, вона стала першою жінкою, яка обіймала владу в історії.

Дослідники виявили свідчення того, що близько 5000 років тому жінка була правителькою Єгипту, ставши царем. Цей факт з'являється тисячоліттями раніше, ніж відомі інші жінки-правительки, що робить її першою задокументованою жінкою-лідером у світі, повідомляє Science Alert.

Цю жінку звали Меретнейт, що перекладається як "улюблениця Нейт" — богині, що символізує війну та материнство. У новому дослідженні науковці представили додаткові докази, які свідчать про те, що Меретнейт займала посаду правительки і була при владі протягом кількох десятиліть.

Єгиптолог Сью Келлі з Карлового університету в Празі разом із цифровою археологинею Крістал Міллер з Бухарестського університету використали унікальну технологію цифрової обробки зображень, яка включала виділення ієрогліфів, зміну кольорів та трансформацію зображень у висококонтрастну векторну графіку. Цей підхід дозволив їм виявити ім'я Меретнейт, яке було викарбуване на "серехах" (царських печатках). Такі знаки ідентифікації були доступні лише для єгипетських правителів.

Зображення серехів прикрашають 13 глиняних пробок, які використовувалися для запечатування керамічних глечиків та інших посудин. Ці артефакти були виявлені 80 років тому в некрополі Саккари, хоча сама Меретнейт знайшла свій спочинок в іншому місці.

На нашу думку, отриманий результат дозволяє встановити зв'язок між Меретнейт та основним атрибутом влади правителів того часу. Це свідчить про те, що вона справді була жінкою-царем (не просто "царицею", а повноцінним відповідником чоловічого правителя, звідси і титул "цар") в епоху Першої династії та стала другою жінкою, яка правила Стародавнім Єгиптом. Ім'я цієї правительки було закарбоване в царському символі — серехе, — зазначила Келлі.

Ім'я Меретнейт зустрічається на різноманітних артефактах, зокрема в гробницях двох значущих царських некрополів — Абідосі та Саккарі. Проте її статус залишається неоднозначним і викликає численні суперечки серед дослідників. На користь високого статусу Меретнейт свідчить численні факти, зокрема царське поховання в Абідосі, яке вважається "беззаперечним похованням монарха". Вчені також виявили в цьому місці велику кількість винних сосудів та близько 50 додаткових поховань і камер, призначених для слуг і придворних осіб.

Крім того, ім'я Меретнейт виявилося викарбуваним на величезній кам'яній стелі – пам'ятнику, призначеному виключно для правителів. Ця стела стала однією з двох, знайдених у гробниці, хоча друга була настільки зіпсована, що текст на ній не вдалося прочитати з упевненістю.

Згідно з дослідженнями експертів, її політична діяльність тривала приблизно три десятиліття, протягом яких вона займала владу в різних формах. Меретнейт розпочала свою кар'єру, виступаючи як співправителька свого (можливо) батька — Джера, третього фараона Єгипту, ім'я якого також фіксується на глиняних відбитках печаток із зображенням сереха. Згодом вона стала регентом для свого сина Дені, коли той був ще молодим.

Дослідники підкреслюють, що на виявленому в похованні Дена відбитку печатки, призначення якого досі не розгадано, можливо, зображена хронологія правителів або список предків, які були вшановані в рамках ритуалів пам'яті. В цьому переліку ім'я Меретнейт фігурує останнім і супроводжується титулом "мати царя".

Окрім того, "єгиптяни визнавали її політичний статус, згадавши її ім'я на печатці гробниці наступника -- Семерхета. Це, за словами Келлі, свідчить про продовження поваги до неї навіть після завершення її правління. Інші джерела свідчать про те, що вона контролювала державну скарбницю та координацію діяльності чиновників, фактично виконуючи обов’язки правителя, хоча й без офіційного політичного титулу", -- додала вона.

Раніше археологи виявили під руїнами стародавнього міста в Єгипті загадкову споруду. Відкриття зробили під час випробування нового скануючого обладнання в північно-західній частині дельти Нілу.