Клініка на основі штучного інтелекту в Китаї. Штучний інтелект отримав можливість виявляти захворювання зорової системи.

В Китаї відбулася перевірка офтальмологічної клініки, де значну частину процесу було автоматизовано за допомогою штучного інтелекту. Після навчання на високоякісних даних система суттєво поліпшила точність діагностики, проте лікарі спочатку неохоче зверталися до її використання.

Про це пише видання Science alert.

Вчені з Пекінського інституту зорових наук та трансляційних досліджень розробили AI-TEC — офтальмологічну клініку, де штучний інтелект інтегровано на різних стадіях взаємодії з пацієнтами. Хоча лікарі залишаються важливою частиною процесу, ця система була спочатку спроектована з акцентом на активне використання технологій ШІ.

Штучний інтелект допомагав під час підготовки пацієнтів до консультації, аналізував знімки очей і використовувався на етапі подальшого спостереження.

На старті експерименту система демонструвала недостатню точність у виявленні хвороб за зображеннями сітківки, зокрема глаукоми та вікової макулярної дегенерації. Проте ситуація кардинально змінилася, коли офтальмологи запропонували штучному інтелекту 1426 високоякісних знімків з коректними діагностичними мітками.

Ці дані виявилися кориснішими за майже 27 тисяч зображень, які використовувалися для початкового навчання. Вони були нижчої якості та не мали такого повного маркування.

Після додаткового навчання показник AUROC, який застосовують для оцінки здатності діагностичної системи розрізняти хворих і здорових пацієнтів, перевищив 0,93. За цим показником система наблизилася до інших сучасних технологій аналізу медичних знімків.

Проте точність штучного інтелекту була не єдиною складністю. Через п'ять місяців після впровадження, співробітники клініки застосовували доступні інструменти AI-TEC лише в 41 з 1113 обстежень за місяць, що становить всього 3,8% від загальної кількості випадків.

Наступного місяця показник зріс до 259 з 1126 обстежень, або 23%. Дослідники пояснюють це змінами в роботі системи: її зробили швидшою, скоротили кількість необхідних натискань і зменшили обсяг ручного введення даних.

Автори дослідження зазначають, що ефективність ШІ в медицині залежить не лише від алгоритму. Важливими є якість даних, зручність робочого процесу, участь лікарів, контроль за системою та можливість виміряти її реальну користь для пацієнтів.

Окремо дослідники наголосили на необхідності швидкого зворотного зв'язку від медиків. Якщо лікарі повідомляють про помилки ШІ через кілька тижнів, система повільніше адаптується. Тому такий обмін інформацією має відбуватися без значних затримок.

Водночас існує суттєва різниця між методами, які використовують медики та штучний інтелект. ШІ, як правило, зосереджується на виявленні ознак хвороби на зображеннях. У той же час лікар спочатку аналізує скарги пацієнта та симптоми, такі як зменшення зорових функцій, а лише потім переглядає дані обстежень.

Отже, висока точність аналізу зображень сама по собі не завжди гарантує підвищення якості медичних послуг. Вчені рекомендують оцінювати подібні системи не лише на основі результатів тестування алгоритмів, а також враховувати, як вони впливають на роботу медичних установ і здоров'я пацієнтів.