У крові чихуахуа присутні гени давніх койотів: чому ці собаки відрізняються агресивністю та гучним гавкотом.

Останні наукові дослідження виявили, що маленькі чихуахуа є далекими нащадками могутніх койотів.

Чіхуахуа — це унікальна порода собак, яка здобула популярність у багатьох куточках світу. Ці маленькі створіння заворожують багатьох, але в них є щось особливе та неповторне. Нещодавно вчені провели дослідження, яке зосередилося на генетичному походженні цих собак. Результати можуть частково пролити світло на їх унікальність, як повідомляє Science Alert.

Результати нового дослідження вчених свідчать, що чихуахуа насправді мають спільні гени з дикими койотами (Canis latrans).

Відомо, що ДНК -- це генетичний код, записаний у кожній клітині живого організму, який зберігає в собі історію еволюції. Батьки передають свою ДНК нащадкам. Мутації іноді можуть дещо видозмінювати цей код, але саме ДНК зрештою дозволяє вченим простежити походження виду крізь століття.

Відстежити цю історію не так-то просто, проте сучасні технології дозволяють науковцям аналізувати величезні обсяги генетичних даних і розуміти їх. У рамках нового дослідження група дослідників зі Стенфордського університету протестувала дві нові програми – Gnomix та Gnofix.

Вчені використали програмне забезпечення для одночасного аналізу геномів великої кількості тварин, що дозволило їм оцінити ступінь родинних зв'язків між цими видами та відтворити їх еволюційний шлях. Цей метод, який офіційно називається "виявленням локального походження", сприяє вченим у визначенні походження певних сегментів ДНК в геномах тварин.

Таким чином, дослідники змогли виявити цікаву рису генетичного коду найменшої собаки на планеті: з'ясувалося, що чихуахуа мають спільні генетичні сегменти з дикими койотами. Важливо зазначити, що раніше вже були отримані докази того, що сучасні мексиканські породи, включаючи чихуахуа, виникли внаслідок схрещування європейських і доколумбових порід собак.

Раніше проведені дослідження виявили, що більшість сучасних порід домашніх собак походять з Європи, але деяким з них вдалося зберегти залишки генетичного матеріалу, успадкованого від їхніх предків з Нового Світу.

Вчені зазначають, що програма Gnomix допомогла підтвердити північноамериканське походження чихуахуа та ксоло: у геномі чихуахуа було виявлено гени койотів, а в геномі ксоло понад 4% становлять гени арктичних собак. Вчені не змогли точно встановити, коли саме гени койотів потрапили в геном чихуахуа, але вважають, що це сталося ще до прибуття Колумба до Америки. Більше того, науці досі невідомо, чи було схрещування випадковим чи навмисним і які саме риси успадкували чихуахуа -- ймовірно, мова може йти про величезні вуха та характерний виразний виск.

Чіхуахуа також відрізняється незалежним, гордим і впевненим характером. Вчені вважають, що таким чином може проявлятися й дика природа койота, яка закладена в генах чіхуахуа, але стверджувати це напевно складно.