Слідуючи шляхами давнього схрещування, вчені встановили, що чихуахуа несуть у своїй ДНК гени койотів.

Вчені з Стенфордського університету виявили у геномі чихуахуа декілька фрагментів ДНК, які були успадковані від диких койотів. Існує ймовірність, що ці гени перейшли до предків цієї породи ще до подорожі Колумба до Америки.

Про це пише видання Science alert.

Дослідники зі Стенфордського університету, аналізуючи геноми собак, виявили в чихуахуа кілька фрагментів ДНК, спільних із дикими койотами.

Для проведення дослідження команда вдалася до використання двох програм — Gnomix та Gnofix. Ці інструменти дозволяють здійснювати аналіз геномів різних видів тварин і виявляти походження конкретних фрагментів ДНК. Подібний метод відомий як аналіз локальної генетичної спадковості.

Завдяки цим інструментам дослідники встановили, що чихуахуа несуть у собі частину генетичного спадку стародавніх собак Північної Америки. Серед виявлених фрагментів було знайдено й ті, що мають походження від койотів.

Раніше дослідження вже показували, що чихуахуа та мексиканський голий собака ксолоїцкуїнтлі походять від поєднання європейських і доколумбових собак. Більшість сучасних порід значною мірою має європейське походження, тоді як ці мексиканські породи зберегли частину генетичної спадщини собак, які жили в Америці до приходу європейців.

У випадку ксолоїцкуїнтлі дослідники також виявили арктичне походження більш ніж 4% геному.

Точний час появи генів койота в родоводі чихуахуа встановити не вдалося. Водночас наявні дані свідчать, що схрещування відбулося ще до прибуття Христофора Колумба до Америки.

Також залишається нез'ясованим, чи це схрещування було результатом свідомого вибору, чи сталося випадково. Вчені наразі не здатні точно визначити, які характеристики чихуахуа могли бути передані їм від їхніх пращурів.

Зоолог Жаклін Бойд, яка не була залучена до цього дослідження, підкреслила, що койоти і вовки можуть природно схрещуватися, особливо в тих випадках, коли певні поведінкові характеристики забезпечують їм перевагу.

Водночас невеликий розмір чихуахуа, найімовірніше, не пов'язаний із койотами. Науковці вважають, що мініатюрні розміри породи стали наслідком штучного добору -- люди протягом поколінь відбирали собак із бажаними характеристиками.

За інформацією Бойда, існують свідчення про наявність дрібних собак у культурах Мезоамерики до зустрічі з європейцями, проте їхній безпосередній зв'язок із сучасними чихуахуа залишається нез'ясованим.