Найбільші інвестиції давнього світу: дослідники розкривають, як римляни управляли своїми фінансами (фото)

Концепція отримання стабільного доходу через інвестиції існувала ще в часи стародавніх цивілізацій, задовго до виникнення сучасних фінансових установ і фондових ринків. Римляни усвідомлювали, що накопичене багатство можливо не лише зберегти, але й примножити, вкладаючи кошти в активи, які забезпечують надійність або тривалу цінність.

Античні письмові джерела підтверджують, що питання інвестиційної вигідності та фінансової стабільності були предметом активних дискусій серед людей. Зокрема, римська література демонструє зацікавленість у концепціях пасивного доходу та досягнення фінансової незалежності, як зазначає видання Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

В одному вірші римського поета Ювенала згадується бажання отримати "дохід у розмірі 20 000 сестерцій від надійних інвестицій", що за сучасними мірками становить близько 200 000 доларів. Багатство було тісно пов'язане з особистою свободою та соціальним статусом, про що писав римський романіст Петроній: "Хто має гроші, той пливе з легким вітром і розпоряджається своєю долею, як забажає".

На відміну від сучасності, в античних суспільствах Греції та Риму не існувало фондових ринків. Одним із найпопулярніших способів інвестування була придбання дорогоцінних металів, таких як золото і срібло. Ці метали розглядалися як надійний засіб захисту від інфляції та коливань валютних курсів.

Зазвичай інвестори зберігали свої активи у формі злитків або готових виробів, таких як ювелірні прикраси. Однак це зберігання супроводжувалося ризиками, адже крадіжки були досить розповсюдженим явищем. Тому заможні власники часто вдавалися до використання охоронюваних сейфів або спеціалізованих сховищ. Римський поет Вергілій описував розкішну садибу, яка містила "високий будинок, де ретельно приховані запаси срібла", а також "ваги золота у вигляді злитків і виробів".

У давні часи талант слугував важливим показником вартості, еквівалентним приблизно 25 кілограмам срібла. Метали іноді перетворювали назад на монети, коли виникала така потреба. Проте ціни на метали не завжди залишалися стабільними. Грецький історик Полібій зазначав, що внаслідок відкриття неглибокого золотого родовища поблизу Аквілеї в Італії, пропозиція золота різко зросла, що призвело до падіння його вартості на третину всього за два місяці. Згодом уряд запровадив обмеження на видобуток, аби стабілізувати ринок.

Дорогоцінні метали продавалися за вагою, а виготовлені з них предмети за необхідності можна було переплавити. Ставлення до срібла показує, наскільки глибоко люди цінували ці активи. Афінський письменник Ксенофонт зауважив: "Ніхто ще ніколи не мав стільки срібла, щоб більше не хотіти; якщо людина має його велику кількість, вона отримує стільки ж задоволення від закопування надлишку, скільки і від його використання". Римські заповіти ще більше підтверджують таке мислення, оскільки багато хто згадував у них срібні та золоті злитки, пластини або бруски, залишені спадкоємцям.

Крім металів, аграрні продукти займали ключову позицію в інвестиційних стратегіях давніх цивілізацій. Зерно, оливкова олія та вино були особливо цінними. Інвестори регулярно вкладали кошти в сільськогосподарські землі, отримуючи прибуток від їх вирощування та продажу.

Римський державний діяч Катон стверджував, що інвестування в товари першої необхідності було найбезпечнішим варіантом, оскільки такі активи "не могли бути зруйновані Юпітером", тобто вони були менш вразливими до економічних потрясінь. На відміну від металів, які не приносили доходу, якщо їх не продавали, інвестиції в сільське господарство забезпечували стабільний прибуток з часом.

Мистецтво та предмети розкоші також були високоцінними інвестиціями. Коли римські війська захопили Коринф у 146 р. до н. е., вони захопили відомі твори мистецтва, а потім продали їх на аукціоні, щоб збільшити доходи держави. На одному з таких аукціонів цар Пергама Аттал II придбав картину за 100 талантів (близько 2500 кілограмів) срібла, що свідчить про величезні суми, які мистецтво могло приносити на елітних ринках.

Політичні умови мали сильний вплив на результати інвестицій. У періоди громадянської війни ціни часто різко зростали. Імперська політика також впливала на ринки. Римський історик Светоній повідомляв, що імператор Калігула ввів "нові й нечувані податки" майже на всі види товарів, а імператор Веспасіан купував великі партії товарів спеціально для того, щоб перепродати їх із прибутком.

Ці приклади ілюструють, що в минулому інвестування було тісно пов'язане з можливостями та невизначеністю. Дорогоцінні метали, сільськогосподарські землі та різноманітні товари сприяли накопиченню статків як фізичних осіб, так і країн, проте політичні рішення та ринкові коливання завжди супроводжувалися ризиками.

Нещодавно Фокус повідомляв про археологічні дослідження в Англії, де дослідники натрапили на залишки школи часів вікторіанської епохи, а також велику кількість артефактів.

Ми також обговорювали результати досліджень крижаної мумії Етці. Науковці виявили присутність вірусу папіломи людини, що свідчить про значно давніші корені цієї недуги.