В Австралії було розроблено робота, що має людські нейрони – новини науки 2026 року.

Австралійські дослідники розробили робота-собаку, керування яким здійснюється завдяки живим клітинам людського мозку, вирощеним у лабораторних умовах. Цей експеримент, проведений компанією Cortical Labs, відкриває нові горизонти для створення роботизованих систем, які можуть навчатися й адаптуватися, використовуючи біологічні, а не звичайні комп'ютерні технології.

Вчені з Cortical Labs виростили нейрони безпосередньо на комп'ютерному чіпі, оснащеному електродами. Перетворюючи активність нейронів на команди, дослідники дали змогу роботові-собаці реагувати на навколишнє середовище, пише Science Alert.

"Роботизована собака -- це проста демонстрація того, як досягнення в галузі біологічних систем можна застосувати у реальному світі, але це допомагає зробити цю можливість відчутною", -- сказав Бретт Каган, співзасновник і генеральний директор Cortical Labs.

Він зазначив, що в майбутньому ця технологія зможе забезпечити автономних роботів, які функціонують у складних і непередбачуваних умовах, де їм потрібно буде самостійно ухвалювати рішення без постійного нагляду з боку людей.

Експеримент ґрунтується на попередніх дослідженнях Cortical Labs. Компанія вже продемонструвала, що нейрони, вирощені в лабораторії, здатні виконувати комп'ютерні завдання, зокрема грати в ігри "Pong" та "Doom". Остання демонстрація розширила ці дослідження за межі віртуальних середовищ і перенесла їх у сферу фізичної робототехніки.

За словами Кагана, сучасні роботи здатні виконувати складні фізичні дії, такі як ходьба, біг та акробатичні трюки, проте їм все ще важко адаптуватися до змінних умов навколишнього середовища. Використання біологічних обчислень може стати рішенням цієї проблеми, дозволяючи машинам навчатися та реагувати більш гнучко.

У рамках окремого дослідження, здійсненого в партнерстві з Honda Research Institute Europe, був вивчений аналогічний метод у віртуальному просторі. Вчені навчали систему живих нейронних мереж направляти агента через просту сітку в пошуках винагород.

Протягом більше ніж 4 000 годин науковці провели експерименти, протестувавши близько 1 300 варіантів електричних імпульсів. Мета полягала в тому, щоб дослідити реакцію клітин та виявити, як їх активність може бути використана для контролю рухових функцій.

"Застосування живих клітин у якості ключового елемента для обчислень стикається з численними труднощами, однак водночас відкриває значні можливості в аспектах енергоефективності, надійності та здатності до адаптації," — підкреслив Даніель Таннеберг, старший науковець Honda Research Institute Europe.

Незважаючи на обнадійливі результати, біологічні комп'ютери все ще перебувають на початкових етапах свого розвитку. Вченим необхідно підвищити їхню швидкість, надійність та здатність вирішувати складні проблеми. Крім того, вони намагаються з'ясувати, яким чином нейрони зберігають інформацію, а також чи можуть ці технології набути певної форми пам'яті.

"Завдання полягає не лише у вирощуванні нейронів на чипах, а також у виявленні надійних методів взаємодії з біологічними системами, їх навчання та розуміння, які підходи забезпечують стабільні результати", -- зазначив Джонсон Чжоу, програміст компанії Cortical Labs.

Довгострокова мета полягає у розробці біологічних мікросхем, здатних підтримувати роботу роботів у ситуаціях, де традиційні системи стикаються з труднощами, зокрема у віддалених місцевостях та небезпечних середовищах. Такі машини з часом зможуть адаптуватися до нових обставин, споживаючи при цьому менше енергії, ніж традиційні обчислювальні системи.