Науковці обладнали китів датчиками і провели дослідження в Арктиці: виявлено тривожні результати.

Дослідники застосували нарвалів, китоподібних з датчиками, для вивчення важкодоступних акваторій біля берегів Гренландії. Зібрані дані виявили, що тепла і солона вода з Атлантики проникає на значну глибину у фіорди та наближається до льодовикових масивів.

Дослідники виявили, що шар атлантичної води стає товщим, а холодний полярний шар скорочується, що може прискорювати танення льодовиків. Про це повідомляє science alert.

Датчики, встановлені на нарвалах, сприяли дослідженню Арктичного регіону.

Нарвали, які переважно мешкають у важкодоступних арктичних територіях, зокрема в водах затоки Скорсбі на сході Гренландії, живуть у непростих умовах. Завдяки щільному морському льоду та численним айсбергам, дослідження цього району на човнах є вкрай складним завданням.

У цьому регіоні теплі води Атлантики торкаються Гренландського льодовикового щита, що може впливати на темпи його танення. Для отримання додаткової інформації про ці явища, дослідники з Гренландського інституту природних ресурсів, Копенгагенського університету та інших організацій вирішили використовувати нарвалів як "дослідницьких помічників".

Для дослідження тваринам були встановлені спеціальні сенсори, здатні фіксувати дані про температуру, солоність та глибину води під час їх занурень. Отримані результати були опубліковані у науковому журналі Science Advances.

"Ми здійснили відбір зразків у тих ділянках фіордів, де раніше проводилося небагато досліджень. І на відстані 300 кілометрів від берега ми виявили ознаки атлантичної води," - повідомив морський біолог Мадс Петер Гайде-Йоргенсен, підкресливши, що "це абсолютно нове відкриття, яке ми тепер можемо продемонструвати".

Що показали дослідження

З серпня 2017 року до липня 2020 року вчені встановили супутникові датчики на шістьох нарвалах. Ці пристрої реєстрували глибину занурення, температуру води та електропровідність, що дозволяє оцінити рівень солоності. Кожен датчик збирав дані під час двох найглибших занурень нарвала щодня, накопичуючи від 85 до 332 днів спостережень.

Отримані дані допомогли дослідникам простежити рух різних водних мас у фіордах. Верхні шари займає холодна малосолона полярна вода, пов'язана з таненням морського льоду та Гренландського льодовикового щита, тоді як на значній глибині залишається тепліша й солоніша вода з Північної Атлантики.

Зазвичай, підводні хребти, що розташовані біля входів фіордів, заважають проникненню атлантичної води. Проте, якщо глибина цих порогів є достатньою, і обсяг атлантичної води значний, вона може подолати ці бар'єри та досягти льодовикових фронтів.

Цей процес є критично важливим для Гренландії, оскільки тепла вода може сприяти швидшому таненню льодовиків. Однак, труднощі з доступом до віддалених регіонів протягом тривалого часу ускладнювали збір даних, необхідних для точної моделі прогнозування майбутніх кліматичних змін.

"Саме з цієї причини надзвичайно важливо поглибити наше усвідомлення цієї теми, оскільки Гренландія має величезні запаси льоду," - зазначила біолог-математик Сюзанна Дітлевсен з Копенгагенського університету.

Об'єднавши інформацію, отриману від нарвалів, з історичними даними в районі Скорсбі-Саунд, дослідники змогли розробити більш точну модель динаміки водних мас. Ця модель продемонструвала, що теплий і солоний шар з Атлантики поступово збільшує свою товщину, в той час як холодний полярний шар, що знаходиться вище, зменшується.

Завдяки цьому дослідники змогли встановити, що атлантична вода проникає глибоко у фіорди та досягає льодовикових фронтів. Виявити цей процес із традиційних човнових вимірювань було б значно складніше.

"Тепер ми маємо дані з різних локацій, які можемо інтегрувати в наші моделі, що дозволяє отримати набагато більш детальне уявлення про океан. Використання тварин у цьому контексті є просто неймовірним", - підкреслила Дітлевсен.

Як зазначав OBOZ.UA, вчені, які встановили датчики на акулах для моніторингу їхніх міграцій, виявили, що дані, зібрані цими хижаками про температуру, глибину та тиск в океані, значно покращили точність кліматичних прогнозів, особливо в віддалених регіонах.