На дні Гренландії, під крижаною товщею, вчені зафіксували щось насторожуюче за допомогою датчиків.

Не можливо здійснити такі спостереження з човнів.

Вчені оснастили нарвалів -- китів, химерні бивні яких нагадують роги єдинорогів, -- датчиками, які допомогли їм дослідити важкодоступні куточки Арктики. Орієнтуватися тут у товстому морському льоді та небезпечних айсбергах, що вкривають узбережжя Східної Гренландії, навіть на човнах дуже складно. Разом з тим, саме тут океанічна течія з Атлантики, нагріта накопиченим теплом, що утримується внаслідок викидів викопного палива, насувається на крижаний щит Гренландії. Тому вчені з Гренландського інституту природних ресурсів, Копенгагенського університету та інших установ "залучили" до досліджень нарвалів, повідомляє Science Alert.

"Були виявлені в районах фіордів, де раніше проводилося обмежене число вимірювань. За 300 кілометрів від берега ми знайшли свідчення наявності атлантичної води. Це відкриття є абсолютно новим, і ми маємо можливість його продемонструвати," -- зазначив морський біолог Мадс Петер Хайде-Йоргенсен з Гренландського інституту природних ресурсів.

З серпня 2017 року до липня 2020 року дослідники встановили супутникові сенсори на шість нарвалів, щоб отримати інформацію про глибину їх занурення, температуру води та електропровідність, що слугує індикатором солоності. Для кожного з цих морських ссавців датчики зафіксували дані протягом від 85 до 332 днів.

Холодна полярна вода, що стікає з морського льоду та льодового щита Гренландії, що тануть, через низький вміст льоду знаходиться на глибині 150 метрів. Але глибоко під водою відбувається приплив теплішої, набагато солонішої води, яка надходить із Північної Атлантики.

"Часто цій воді заважає проникнути у фіорди "дайв-зона" -- підводний хребет у гирлі. Однак, коли дайв-зони глибокі й атлантичної води багато, тепла вода може переливатися через дайв-зону й наближатися до передньої частини льодовиків", -- заявив гляціолог Том Чудлі, який не брав участі в дослідженні.

Порівнявши дані нарвалів з історичними записами щодо регіону затоки Скорсбі, дослідники підтвердили, що крихкий баланс холодної полярної води з Арктики та теплої солоної води з Атлантичного океану порушується.

"Для створення надійної моделі, яка відображає зв'язок між температурою, солоністю та глибиною, ми скористалися двома великими наборами даних. Результати моделей вказують на те, що шар атлантичних вод значно зріс у товщині, тоді як верхній шар полярних вод, навпаки, став тоншим", — зазначив Дітлевсен.

Нагадаємо, що зовсім нещодавно з'явилися супутникові фотографії, які продемонстрували, що Гренландія пережила найбільше зменшення плавучого льоду за останні десять років.