Серед сибірських просторових рівнин виявлено 100 тисяч тюленів, які знаходяться на відстані 3000 км від найближчого океану. Науковці залишаються в здивуванні, намагаючись з'ясувати, яким чином ці тварини потрапили так далеко від їх природного середовища.

Головна гіпотеза стверджує, що нерпи Байкалу "загубилися" приблизно 400 тисяч років тому.

У найбільшому прісноводному озері планети Байкалі проживає приблизно 100 тисяч тюленів, незважаючи на те, що найближчий океан знаходиться на відстані понад 3000 кілометрів. Байкальські нерпи є єдиним видом тюленів, що повністю адаптувався до прісної води. Як ці істоти опинилися в серці Сибіру, залишається нерозгаданою загадкою, повідомляє видання DiscoverWildLife.

Одна з теорій виникнення нерп у Байкалі пов'язана з доісторичним морем Паратетіс, яке, ймовірно, колись сполучалося з територією сучасного Байкалу. Згідно з цією версією, предки цих тварин потрапили в озеро в той час, коли воно було частиною набагато більшої водної системи, а після зменшення води виявилися в ізоляції.

Проте генетичні дослідження кинули виклик цій теорії. Зокрема, наукова стаття, опублікована в 2003 році в журналі Zoological Science, показує, що байкальська нерпа відокремилася від спільного предка з арктичною кільчастою нерпою приблизно 400 тисяч років тому. Це свідчить про те, що байкальська нерпа є відносно новим видом, який з'явився значно пізніше, ніж сформувався сам Байкал.

Найімовірніше, предки нерп потрапили до озера через річкову систему Єнісею, яка впадає в Північний Льодовитий океан. Після цього популяція опинилася в ізоляції та поступово перетворилася на окремий вид.

Сьогодні нерпи чудово адаптовані до екстремальних умов Байкалу: вони здатні занурюватися на глибину до 400 метрів і перебувати під водою до 70 хвилин. Основною складовою їхнього харчування є байкальська голом'янка — напівпрозора рибка, яка становить більше половини всього споживаного тюленями корму.

Водночас, неповторна екосистема озера стикається з актуальними викликами. Дослідження виявили, що рівні забруднення у байкальських нерп досягають показників, схожих на ті, що фіксуються у тюленів Балтійського моря, яке страждає від промислової діяльності.

"Забруднення в озері Байкал пов'язане з різними галузями промисловості, зокрема з великим паперовим комбінатом на березі озера, а також із сільськогосподарськими стоками", - йдеться у публікації.

Більше цікавого про природу

Як писав УНІАН, вчені за допомогою аналізу стародавньої ДНК з'ясували, що так званий "гігантський журавель" Grus primigenia, який вважався вимерлим видом, насправді належав до сучасного виду сірих журавлів. Імовірно, помилка, яка проіснувала понад 150 років, виникла через значні відмінності в розмірах між самцями та самками, через що великі кістки помилково віднесли до іншого виду.

Ми також зазначали, що навіть незначні коливання температури під час інкубації алігаторячих яєць можуть істотно вплинути на співвідношення між самцями та самками в потомстві. Дослідження засвідчило, що перевага самок може проявлятися вже при температурі приблизно 34 °C.

Вам можуть бути цікаві новини: