Громові дракони і єті: найвища, непокірна вершина планети залишиться такою назавжди.

Найвищою непідкореною горою у світі є Гангкхар-Пуенсум, її висота становить близько 7570 метрів. І навряд чи хтось зможе дістатися до її вершини.

Найвищою горою на планеті є Еверест, чия вершина досягає рекордних 8848,86 метра над рівнем моря. Хоча цей маршрут відзначається численними трагедіями та замерзлими тілами, які залишилися на ньому, 7563 альпіністи змогли досягти його піку, повідомляє IFL Science.

То чому ж люди не змогли дістатися до вершини Гангкхар-Пуенсум?

Попередні спроби були здійснені й раніше. Між 1983 і 1994 роками групи альпіністів з Японії, Австралії та Великої Британії намагалися піднятися на вершину, але жодна з них не змогла досягти висоти 7000 метрів і була змушена повернутися. У результаті, британську команду евакуювали за допомогою вертольота через сильні пориви вітру, які завадили їм продовжити підйом.

Однак людей стримують не лише небезпечні умови: зараз сходження на цю гору взагалі заборонено.

Гора розташована на кордоні Китаю та Бутану, причому більша її частина, як і сама вершина, знаходиться на території Бутану. У 1994 році Бутан ухвалив рішення заборонити сходження на Гангкхар-Пуенсум та інші гори регіону висотою понад 6000 метрів з низки причин.

Перша причина була найбільш очевидною: це становить загрозу для людей. У цьому регіоні майже немає рятувальних підрозділів, які можуть оперативно допомогти альпіністам у скрутних ситуаціях.

Гора має велике духовне значення для мешканців навколишніх територій, що підтверджується її назвою, яка означає "Світла вершина трьох братів-душ". Для тих, хто практикує тибетський буддизм, ця вершина є священним місцем, де живуть божества. Існує повір'я, що якщо порушити спокій цих божеств, це може призвести до серйозних наслідків для всього регіону.

Крім того, з цією горою пов'язані легенди про "мігої" або "єті"; згідно з переказами, там також мешкають "громові дракони", зображені на державному прапорі Бутану.

У 1998 році, незважаючи на заборону, команда японських альпіністів намагалася здійснити підйом на вершину з тибетського боку, оскільки Китай наполягав на тому, що вершина фактично знаходиться на його території.

Однак групі довелося відмовитися від цього задуму після протестів з боку Бутану, хоча подробиці цього інциденту залишаються незрозумілими.