Корабель перетворився на риф. Затоплене під час Другої світової війни судно стало домівкою для 28 видів риб.

Затонуле судно епохи Другої світової війни, що лежить біля албанського узбережжя, стало притулком для вогняних риб-дияволів і рідкісних тюленів-монахів. Це спонукало дослідників оцінити потенційні ризики та вигоди, які ці затонулі кораблі можуть приносити місцевим екосистемам.

Корабель під назвою "По" затонув біля затоки Вльора в 1941 році після того, як його вдарила торпеда британського літака Fairey Swordfish під час греко-італійської війни, одного з епізодів Другої світової війни. Зараз він діє як штучний риф, понад 80% його поверхні кишить морським життям, повідомляє Live Science.

Цей феномен, відомий як ефект штучного рифу, проявляється, коли підводні споруди привертають увагу морських істот. Він виникає внаслідок колонізації твердих штучних об'єктів під водою морськими мешканцями. Такі конструкції можуть слугувати укриттям, адже їх щілини та нори надають безпечні сховища, а також забезпечують їжею від водоростей та інших організмів, які розвиваються на їх поверхні.

Попри те, що загалом дослідження Вльорської затоки відбувалися, історичних біологічних або кількісних даних про сам корабель По не було. Метою нового дослідження було вивчити, яким чином конструкція судна вплинула на морське дно навколо та як морські організми колонізували його.

Вогняні риби-дияволи (Pterois miles) живуть у теплих прибережних водах та на коралових рифах західної частини Індійського океану та Червоного моря. Нещодавнє дослідження показало, що ці риби були помічені біля місця корабельної аварії поблизу узбережжя Албанії в період з червня 2022 року по вересень 2024 року, причому одночасно фіксувалося до семи особин. Автори дослідження висловили припущення, що аварії суден, такі як інцидент з По, можуть сприяти залученню цих інвазивних видів з їхніх звичних ареалів до більш помірних вод.

"На жаль, я не можу вважати це справжнім науковим відкриттям, адже наслідки зміни клімату вже добре відомі та передбачувані," -- зазначила Сімоне Модуньо, біолог і дайвер з Університету Феррари в Італії, яка є співавтором дослідження, в коментарі для Live Science. "Найбільше вражає швидкість, з якою відбуваються ці кліматичні зміни, що стають потужним каталізатором для вторгнення тропічних та іноземних видів. Я маю на увазі вражаючі показники солоності та аномально високі температури, які постійно досягають екстремальних рівнів."

Вчені підкреслили, що наявність цих риб відображає більш масштабну проблему: внаслідок глобального потепління в Адріатичне море через Суецький канал продовжують переміщатися нові інвазивні види з Червоного моря. Модуньо висловила очікування, що протягом наступного десятиліття ми можемо зіткнутися з "серйозною загрозою" від вогняної риби-диявола.

"Впродовж останніх трьох років я відзначаю постійне і безперервне збільшення чисельності риби, зокрема морської крилатки, уздовж албанського узбережжя, а також зростання інших інвазивних видів рослин, молюсків і ракоподібних. Крім того, спостерігається природне повернення середземноморського тюленя-монаха", – зазначила Модуньо.

Проте інвазивні види не є єдиними, що зацікавлюють зони корабельних аварій. Вчені також виявили 28 видів риб, які живуть поблизу затонулого судна, численні скупчення яєць кальмарів родини Ommastrephidae, а також мали можливість спостерігати за рідкісним середземноморським тюленем-монахом (Monachus monachus).

Цей вид тюленів зазвичай розмножується в затишних морських печерах на середземноморських пляжах. Однак туризм та інша діяльність людини змусили цей вид шукати більш ізольовані та небезпечні печери. Спостереження свідчить про те, що тюлені-монахи використовують штучні рифи як потенційні місця для відпочинку, коли їхні природні середовища існування фрагментовані, зазначають дослідники.

Раніше NV Техно писав, що забуті на дні Північного моря металеві уламки кораблів та субмарин часів світових воєн перетворилися на справжню екологічну міну сповільненої дії. Метал гниє, а зсередини назовні виривається отрута, яку активно всмоктують місцеві живі організми.

Історія німецького підводного човна UC-30 є яскравим прикладом подій того часу. Навесні 1917 року, через несправність двигуна, екіпаж підводника був змушений відмовитися від операції в Ірландії та повернутися назад до бази.