Мікропластикові частинки виявили в усіх артеріях, які були досліджені в рамках цього дослідження.

Усі 17 зразків людських артерій, які вчені дослідили після операцій, містили мікропластик. В артеріях із жировими бляшками його було приблизно вдвічі більше, але поки не можуть підтвердити прямий зв'язок із серцево-судинними хворобами.

Цю інформацію наводить видання Science Alert, повідомляє UAINFO.org з посиланням на NV.

Дослідження провели науковці зі Столичного медичного університету Китаю. Вони проаналізували зразки коронарних, сонних і аортальних артерій, узятих під час хірургічних втручань. Мікропластик виявили в кожному із 17 зразків, а його концентрація в тканинах артерій була вищою, ніж раніше фіксували в крові.

Читайте також: Штучний інтелект навчився прогнозувати ризик шести серцево-судинних захворювань, спираючись на результати одного аналізу крові, за 15 років до потенційного інфаркту.

Особливу увагу дослідників привернули коронарні та сонні артерії, уражені жировими бляшками. У таких зразках рівень мікропластику був приблизно вдвічі вищим, ніж в аортальних артеріях без бляшок. Це може свідчити про можливий зв'язок між накопиченням мікропластику та серцево-судинними захворюваннями, однак для підтвердження потрібні додаткові дослідження.

Вчені наголошують, що поки не можна стверджувати, що саме мікропластик спричиняє атеросклероз або підвищує ризик інфаркту чи інсульту. На результати могли вплинути й відмінності між різними типами артерій.

Найчастіше в тканинах знаходили поліетилентерефталат (PET) -- він становив 73,7% усіх виявлених пластикових частинок. Цей матеріал використовують для виробництва пластикових пляшок, упаковки для харчових продуктів і синтетичного одягу.

Ознайомтеся також з: Новий прорив у боротьбі з деменцією: вчені виявили молекули, здатні гальмувати запалення в мозку.

За даними авторів роботи, мікропластик може потрапляти до організму разом із їжею та напоями або через повітря. Після цього дрібні частинки здатні проникати в кров і накопичуватися в тканинах.

Дослідники зазначають, що експерименти на тваринах уже показували: мікропластик може викликати окислювальний стрес, пошкодження клітин, порушення обміну жирів та енергії, а також запускати запальні реакції.

Автори також нагадали про інше дослідження, опубліковане у 2024 році. У ньому протягом 34 місяців спостерігали за 257 пацієнтами. Майже у 60% учасників у жирових бляшках артерій виявили поліетилен, а вищий вміст мікропластику був пов'язаний із більшою ймовірністю інфарктів та інсультів. Водночас науковці підкреслюють, що остаточний причинно-наслідковий зв'язок поки не доведений.