На цих світах інопланетні істоти не зможуть існувати: дослідники визначили, де їх варто шукати.
Дослідження свідчать, що інопланетне життя ймовірно можливе лише на планетах, які за своїми розмірами не менші за Марс.
Науковці продовжують свої дослідження в пошуках можливого позаземного життя в межах нашої галактики. Нещодавно їм вдалося звузити критерії для пошуку: вчені виявили планети, на яких інопланетне життя не має шансів на виникнення та існування. Йдеться про кам'янисті світи, розміри яких менші за Марс. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі The Planetary Science Journal, згідно з інформацією від Space.
Щоб кам'яниста планета, яка обертається навколо зірки, схожої на Сонце, могла вважатися придатною для життя, вона повинна перебувати в зоні придатності для життя цієї зірки та мати атмосферу.
Зона, придатна для життя, представляє собою простір навколо зорі, де температурні умови сприяють утворенню рідкої води на поверхні планет. Вода є ключовим елементом для життя, яке ми розуміємо. Однак для підтримки життя також необхідна атмосфера.
Дослідники створили модель, щоб визначити мінімальний розмір кам'янистої планети, здатної утримувати атмосферу протягом тривалого часу, необхідного для розвитку життя, що становить щонайменше кілька мільярдів років. Виявилося, що оптимальні розміри такої планети повинні бути схожими на розміри Марса.
Якщо бути точнішим, то моделювання показало, що зберегти свою атмосферу протягом дуже тривалого часу можуть кам'янисті планети, розмір яких становить приблизно 80 % від розміру Землі. Хоча також існує ймовірність, що це можуть зробити світи, розмір яких становить 60 % від розміру нашої планети. Саме на таких планетах, як вважають вчені, варто шукати ознаки позаземного життя.
Дослідники розробили моделі планет, які нагадують Землю за хімічним складом та внутрішньою структурою, проте різняться за своїми розмірами. Ці моделі продемонстрували, які з планет можуть повністю втратити свою атмосферу протягом мільярдів років, а які здатні відновити її навіть після втрати. Іншими словами, випромінювання від зірок може знищити атмосферу планет, але вулканічна активність може вивільняти гази, які здатні відновити цю атмосферу.
Завдяки цій моделі дослідники виявили, що планети з радіусом менше 0,8 від земного втрачають свої атмосфери швидше, ніж можуть їх відновити. Це пояснюється тим, що такі менш масштабні світи мають знижену гравітацію та слабше магнітне поле. Крім того, їх вулканічні активності є менш інтенсивними. Модель також продемонструвала, що під певними умовами навіть планети з радіусом 0,6 від Землі можуть зберігати стабільну атмосферу, хоча ймовірність цього є значно меншою.