Несподіване відкриття на межі всесвіту вразило науковців.

Коли космічний телескоп JWST зробив перші глибокі знімки раннього Всесвіту, астрофізики побачили те, чого найменше очікували. Майже на кожному кадрі виднілися крихітні червоні цятки, розташовані за мільярди світлових років від нас. Вони виглядали дивно, не збігалися з жодною науковою симуляцією та ставили під сумнів усталені уявлення про те, як формувався космос у перші сотні мільйонів років після Великого вибуху.

Замість того, щоб витрачати зусилля на численні виявлені об'єкти, дослідники вирішили зосередитися на одному надзвичайному об'єкті під назвою GLIMPSE-17775. Науковцям пощастило: галактичне скупчення, яке перебувало на шляху світла, виконало роль потужної гравітаційної лінзи. Завдяки цьому унікальному ефекту 30 годин спостережень з використанням інфрачервоних інструментів JWST забезпечили таку ж якість даних і спектральну деталізацію, яку за стандартних умов довелося б отримувати протягом майже 80 годин.

Отриманий спектр виявився надзвичайно складним і нестандартним. Об'єкт поєднував у собі властивості, які раніше ніколи не спостерігалися в одному тілі.

Зоря з темною прірвою

Дослідження світла GLIMPSE-17775 та подібних об'єктів виявило, що це не лише надмасивні галактики, як вважалося раніше. Отримані дані свідчать про їхню гібридну природу: це швидко зростаюча чорна діра, оточена щільним і великим газовим коконом. Вчені запропонували новий термін - "зоря з чорною дірою" (Black Hole Star).

Основна аномалія полягає в тому, що ці об'єкти випромінюють світло в мільйони разів яскравіше, ніж будь-яка відома зірка. Хоча вони мають спектральні характеристики, схожі на зоряні, звичайні зірки фізично неспроможні генерувати таку величезну енергію. При цьому у них відсутня частина випромінювання, яка властива стандартним чорним дірам, що активно поглинають матерію.

Перегляд еволюції раннього Всесвіту

Нові дані свідчать, що в період від 500 млн до 1,5 млрд років після Великого вибуху чорні діри та галактики росли з приголомшливою швидкістю. Вони або зароджувалися одразу гігантськими, або поглинали навколишній газ значно швидше за всі теоретичні ліміти. Це відкриття постає важливим елементом у розгадці того, як узагальнене речовинне середовище молодого космосу змогло так швидко сформувати надмасивні гравітаційні центри.

Наука як захоплюючий детективний роман.

На відміну від традиційних лабораторних наук, де теоретичні концепції підкріплюються експериментальними даними, астрономія не має можливості модифікувати умови Всесвіту. Вчені можуть лише спостерігати явища та обговорювати їх. Як зазначають дослідники, виявлення об'єкта, що не вписується в жодну з існуючих теорій, є найзначнішим досягненням для сучасної астрофізики.

У найближчий рік-два астрономи планується присвятити додатковий час JWST для детального вивчення окремих "червоних цяток" та аналізу всієї їхньої популяції, щоб остаточно з'ясувати природу цих космічних аномалій.

Раніше ми ділилися інформацією про те, як фізики розпочали дослідження невидимих вимірів та мікроскопічних чорних дір.