Пляма, розміром у 40 разів перевищуюча діаметр Землі, продемонструвала, що Сонце здатне на викиди суперспалахів.

Вона покривала 0,6% видимої площі зірки.

Дослідники з Інституту вивчення Сонячної системи при Товаристві Макса Планка (MPS) вирішили дослідити можливість генерації Сонцем суперспалахів, які зазвичай спостерігаються на інших зірках. Для цього вони проаналізували дані про 300 найпотужніших сонячних спалахів, що сталися в період з 2010 по 2016 рік, а також енергію, яка була вивільнена під час цих подій, повідомляє Science Alert.

"Звісно, ми знали, що за час спостережень не відбувалося жодних суперспалахів, однак виявлена нами статистична залежність між енергією, що вивільняється, та розміром активної області має зберігатися й для більш потужних подій", -- заявила астрофізик Наталі Кривова з MPS.

Досліджуючи активні зони на Сонці, пов'язані з кожним спалахом — це райони з інтенсивними магнітними полями, де відбуваються виверження та які часто супроводжуються темними сонячними плямами, — вчені змогли визначити взаємозв'язок між енергією та розмірами цих активних областей.

Після цього вони вивчили інформацію про найбільші плями, які коли-небудь фіксували на Сонці. На особливу увагу заслуговує гігантська пляма, яку спостерігали в 1947 році: вона займала близько 0,6% площі видимого сонячного диска.

Сонячна пляма такого розміру, діаметр якої перевищує діаметр Землі в 40 разів, теоретично може спричинити спалах, що відповідає нижній межі діапазону суперспалахів, які спостерігаються на інших зірках.

"Наше Сонце має можливість викликати суперспалахи. Воно здатне створювати величезні сонячні плями, які можуть слугувати основою для найсильніших викидів випромінювання", -- зазначила Кривова.

Не так давно дослідники змогли виявити "сигнали" про викид на Сонці всього за кілька годин до відбування спалаху. Цей спалах виявився одним з найсильніших, які коли-небудь спостерігали на нашій зірці.