Дослідники виявили перші підтвердження застосування кістяних інструментів трудової діяльності неандертальців на території Румунії.

У глибинах ущелини Виргіш, у затишних темряві печер, вченими були виявлені перші свідчення на території Румунії про використання кістяних інструментів неандертальцями.

Нове дослідження, опубліковане в журналі "Journal of Quaternary Science", свідчить про те, що неандертальці, які мешкали в Карпатах, використовували маленькі інструменти з кістки. Ці знаряддя служили для різних цілей, таких як шкребіння, заточування та розклинювання, повідомляє Phys.org.

"Я не хочу надто критично ставитися до методів, які використовували археологи в минулому. Але часто знаходили лише більші або ціліші кістки", -- сказав Стефан Васіле, викладач Бухарестського університету. Менші кістки часто просто ігнорували, але саме ці фрагменти, найімовірніше, містять сліди використання знарядь праці.

У центрі Румунії знаходиться печера Абрі 122/1200, що відноситься до середнього палеоліту. Тут люди мешкали приблизно між 230 000 і 60 000 роками тому. В той же період неандертальці, які проживали від Франції до Криму, використовували інструменти, виготовлені з кістки. Проте, незважаючи на численні археологічні розкопки, жодного остаточно підтвердженого кістяного знаряддя праці неандертальців досі не вдалося знайти.

Це спонукало дослідників запитати, чому неандертальці з Абрі 122/1200 років, які виготовляли кам'яні знаряддя праці та полювали на масивних звірів, включаючи шерстистих носорогів та бізонів, також не використовували кістяні знаряддя праці. Щоб з'ясувати це, дослідники ретельно перебрали кожен фрагмент кістки, шукаючи найменший натяк на те, що хтось використовував їх тисячі років тому. Кожен шматочок досліджували під мікроскопом на наявність крихітних подряпин, закруглених країв та блискучих, полірованих кінців -- доказів того, що кістки використовувалися для чогось іншого.

Для підтвердження автентичності спостережуваного, науковці створили власні інструменти з кістки, наслідуючи техніку неандертальців — крок за кроком. Після цього вони провели мікроскопічний аналіз своїх виробів та порівняли їх із давніми кістковими фрагментами.

Серед понад 10 000 кісток лише 83 виявили безсумнівні ознаки людського втручання. Всі вони були розподілені на різні категорії: деякі слугували для заточування кам'яних інструментів, обробки шкіри та рослинності, а інші представляли собою клиноподібні знаряддя, призначені для розколювання предметів. Декілька з них були комбінованими, що дозволяло використовувати їх для різних завдань, а дві з них просто виконували функцію молотків.

Це відкриття свідчить про те, що в Румунії, ймовірно, існує більше неандертальських інструментів, які досі не були виявлені. "Можливо, деякі кістяні знаряддя неандертальців залишилися незаміченими в ящиках..." -- зауважив Васіле, -- "і навіть можуть знаходитись у відходах, які були вилучені під час попередніх розкопок".

Відповідно до проведеного дослідження, ці інструменти мали свою практичну цінність, оскільки використовувалися у конкретний час. Вони демонструють тенденцію, характерну для неандертальців, які надавали перевагу швидкості й миттєвій вигоді. Неандертальці брали до рук будь-яку доступну кістку, застосовували її в справі та швидко переходили до наступних завдань.

"Використання неандертальцями кістяних інструментів, і ще й у невеликому розмірі, для виконання різноманітних завдань, свідчить про їхню надзвичайну винахідливість та інтелектуальні здатності. Це вказує на складність їхнього мислення, у що багато людей досі не можуть повірити," - висловився Васіле.

Раніше NV Техно повідомляв про те, що науковці виявили, що неандертальці та сучасні люди, які населяли територію нинішньої Туреччини, протягом приблизно 20 тисяч років використовували подібні кам'яні інструменти та збирали однакові мушлі. Це відкриття в археології стало справжнім проривом, адже воно свідчить про те, що ці два види не лише співіснували, а, можливо, навіть поділяли спільні культурні традиції.

Обидві групи існували в одному середовищі, застосовуючи схожі технології обробки каменю та аналогічні методи виживання. Цікаво, що дослідження також показують, що ця спільна діяльність не обмежувалася лише практичними потребами, а включала й використання матеріалів, що не мали утилітарного призначення.