У Чилі виявили залишки давньої великої істоти, які мають ознаки обробки: чому це є важливим відкриттям.

Сліди використання туші надають інформацію про життя поселенців в Америці, які жили тут 13 тисяч років тому.

Дослідники знайшли сліди обробки кам'яними інструментами на кістках вимерлих предків слонів, які були виявлені на узбережжі озера Тагуа-Тагуа в центральному Чилі. Це свідчить про те, що люди, які населяли цю територію 13 тисяч років тому, полювали на ці істоти і використовували їх як їжу, повідомляє Live Science.

У Каталонському інституті палеоекології людини та соціальної еволюції повідомили, що археологічні розкопки, що проводилися протягом останніх двох років у басейні стародавнього озера, виявили значне скупчення останків мегафауни та кам'яних знарядь. На ряді кісток гомфотеріїв, вимерлих родичів сучасних слонів, виявили чіткі сліди порізів, які вказують на те, що стародавні люди обробляли туші саме на цьому місці.

Згідно з дослідженнями науковців, вік кісток і артефактів сягає 12-13 тисяч років. Це додаткове свідчення того, що південна частина Південної Америки була заселена мисливцями-збирачами, які не раз відвідували береги озера.

Найстарішою з відомих археологічних знахідок у Південній Америці є Монте-Верде, чий вік оцінюється приблизно в 14 500 років; цей об'єкт знаходиться в Чилі. Серед інших давніх пам'яток корінних народів континенту можна виділити Уака-Прієта в Перу та Арройо-Секо в Аргентині, які мають вік близько 14 000 років.

Археологи знаходили в басейні озера Тагуа-Тагуа останки інших тварин. Зокрема, вимерлих американських коней та оленів; на деяких із цих кісток також були виявлені сліди обробки та впливу вогню, що вказують на те, що стародавні люди готували їх і вживали в їжу.

Виявлений археологами комплекс, що включає добре збережені кістки тварин, залишки рослин і кам'яні знаряддя, є "свідченням, яке на даний момент не має аналогів у Південній Америці", -- зазначили вчені.

Археологічні знахідки надають цінні відомості про час прибуття людей в Америку та їхні взаємини з місцевими великими тваринами до їх зникнення.

Нагадаємо, нове дослідження мітохондріальної ДНК із зубів мамонтів, знайдених у Мексиці, показало існування окремої мексиканської лінії Clade 1G, відмінної від інших північноамериканських груп. Радіовуглецевий аналіз показав, що ці розгалужені лінії співіснували в пізньому плейстоцені приблизно між 40 000 і 12 700 роками тому. Автори роботи підкреслили важливість відновлення стародавньої ДНК із більш обширних географічних регіонів.