У печері було виявлено незаймане житло наших предків: яким було їхнє життя 17 тисяч років тому.

У печері Ла-Ґарма, розташованій у Кантабрії на півночі Іспанії, археологи натрапили на вражаюче збережене житло людей, які жили тут приблизно 16 800 років тому. Внаслідок обвалу скелі вхід до цього простору був заблокований, що дозволило його вмісту залишатися майже незайманим протягом тисячоліть.

Цю інформацію наводить IFL Science.

Вчені вважають Ла-Ґарму одним із найкраще збережених палеолітичних поселень у світі. Внутрішня частина має близько 5 квадратних метрів житлової площі, де артефакти розташовані практично в тих же місцях, де їх залишили наші предки.

Доісторична "капсула часу"

Печеру відкрили у 1995 році. Люди використовували її протягом усього верхнього палеоліту, а комплекс також містить одну з найбільших колекцій наскельного мистецтва Європи.

Приблизно 17 тисяч років тому обвал скелі заблокував входи до центральної зали, фактично перетворивши її на своєрідну доісторичну капсулу часу. Проте інші частини печерного комплексу залишалися активними та використовувалися людьми впродовж наступних тисячоліть. Тут виявлено залишки поселень, поховання та гробниці, що належать різним історичним епохам.

Тисячі предметів залишилися на місці

В серці стародавнього помешкання археологи натрапили на вогнище, оточене тисячами речей, що використовувалися у повсякденному житті. Житловий простір оточували кам’яні блоки та сталагміти, які, ймовірно, слугували опорою для конструкції з дерев'яних паличок та шкур.

На даний момент вчені зафіксували 4614 артефактів. У їх числі — інструменти для обробки каменю, кістки та рогу, пристосування для обробки тваринних туш і шкур, наконечники списів, голки, а також один із найстаріших варіантів гарпуна.

Особливо цінною знахідкою стала кістка тура із зображенням тварини та людського обличчя. За словами дослідників, подібного артефакту раніше не знаходили в палеолітичній Європі.

Полювальники на левів епохи печер.

Серед знахідок також є підвіски, виготовлені переважно з кісток оленів, коней і бізонів. Інші дослідження Ла-Ґарми виявили рештки євразійських печерних левів, які зникли приблизно 14 тисяч років тому.

На кістках хижаків науковці виявили подряпини та сліди людської обробки. Це породило питання, чи могло інтенсивне полювання людей заради хутра, особливо цінного в умовах льодовикового періоду, сприяти зникненню цього виду.

Археологи продовжують вивчення Ла-Ґарми, використовуючи неінвазивні технології, щоб здобути нову інформацію про існування людей у льодовиковий період, при цьому охороняючи цінне поселення.

Зазначимо, що торгівля муміфікованими фрагментами людських тіл може бути небезпечна для здоров'я, оскільки на залишках можуть перебувати грибкові спори й токсичні речовини. Дослідники охрестили це явище "істинним прокляттям мумії".