Удар по Південному мосту в Києві: які плани має Путін і чи зможе переправа витримати напади?

Внаслідок атаки безпілотника, за попередніми даними, було пошкоджено опору мосту, відбійник, дорожнє покриття та бетонне захисне загородження метрополітену. Рух автомобілів і поїздів метро через міст тимчасово призупинено.

ТСН.ua з'ясовував, що стоїть за атаками росіян на Південний міст і чи можливо його захистити від ворожих атак.

Мости в Києві: слабкі ланки

На думку Дмитра Беспалова, фахівця в галузі транспортного планування, всі мости столиці України мають статус позакласних. Це означає, що їх характеристики не відповідають стандартним категоріям мостів, оскільки вони були створені за індивідуальними проектами. Проте, всі ці споруди реалізовані на основі типових схем: вантових, балочних, аркових, рамних та комбінованих. Наприклад, Південний міст є вантовим. Кожна з цих типовими схем має свої переваги і недоліки, а також специфічні вразливі місця.

"У разі, якщо російський "Шахед" вразить бетонну частину Південного мосту, його конструкція не зазнає значних пошкоджень. Проте в кожній мостовій споруді є уразливі ділянки, і якщо ці елементи піддаються атакам, особливо в систематичний та цілеспрямований спосіб, це може призвести до втрати несучої здатності окремих частин, а в результаті — всієї споруди," — пояснює Дмитро Беспалов у коментарі для ТСН.ua.

Отже, ворог може завдати істотної шкоди Південному мосту, якщо буде систематично атакувати одне з його вразливих місць. Однак реалізувати це завдання надзвичайно складно через великі розміри конструкції.

"Знищити Південний міст за допомогою дронів противнику не вдасться. Для його руйнування потрібні значно сильніші засоби у великих обсягах. Хоча я не військовий фахівець, мені здається, що це питання можна вирішити з точки зору математики, аналогічно до ситуації з Антонівським мостом у Херсоні. Існує певна кількість ударних засобів, яку необхідно застосувати, щоб вивести з ладу будь-яку споруду, зруйнувати її і зробити непридатною для використання. Теоретично, щоб досягти цього з Південним мостом, знадобиться десятки або навіть сотні таких засобів," – зазначає експерт.

Захист мостів через Дніпро: чи допоможуть "мангали" та метал

На думку Дмитра Беспалова, для забезпечення безпеки мостових споруд можна використовувати металеві екрани або арматурні сітки, подібні до тих, що застосовуються для захисту танків у бойових умовах.

"Ці споруди, відомі як 'мангали', монтуються на танках. Їх призначення полягає в тому, щоб вибух стався не в безпосередній близькості до мостової конструкції, а якомога далі від неї. На Південному мосту існують певні ділянки, які слід оберігати за допомогою таких установок," -- підкреслює Беспалов.

Противник здатний завдати шкоди вантах мосту. Нещодавно ворог застосував дрони з "вусами", які змогли підірвати та фактично зруйнувати конструкцію лінії електропередач. Тому необхідно зосередитися на підвищенні захисту мосту.

"З усіх сказаного можна стверджувати, що РЕБ та ППО є більш ефективними засобами для захисту Південного мосту, ніж використання сіток та екранів. На жаль, ці засоби не можуть забезпечити повний захист всього мосту, що залишає його під загрозою ворожих атак," – зазначає експерт.

Чому ворог обрав саме Південний міст

Дмитро Беспалов підкреслює, що атаки на Південний міст не є навмисним знищенням цієї переправи, а стосуються лише її транспортної функції.

"Здається, що у російських військових існує певний список цілей у Києві, які вони планують атакувати за допомогою реактивних дронів та балістичних ракет. Основними напрямками цього списку є наука, логістика, управління та транспорт. Південний міст виявився одним із об'єктів, що потрапили до категорії транспорту. Раніше вони цілеспрямовано атакували трамвайне депо в Харкові, а тепер вирішили виконати подібну задачу й у Києві. Особливо це актуально, оскільки цей міст є єдиним у столиці, що забезпечує перевезення пасажирів через метро під час "жовтої" тривоги. Я вважаю, що саме тому в Москві його визначили як пріоритетну мету, щоб викликати транспортний колапс у місті, створити хаос на дорогах і посіяти паніку серед населення", - зазначає Дмитро Беспалов.

Чи замінить Південний міст понтонна переправа і річковий трамвай?

У п’ятницю транспортний рух на Південному мосту залишався заблокованим, і терміни його відкриття поки що не відомі, особливо після вечірньої атаки. У цей час кияни почали обговорювати можливість будівництва понтонного мосту для переправи з лівого берега на правий або запуск річкового трамваю.

Проте Дмитро Беспалов відкидає цю ймовірність і наводить свої аргументи.

"Річ в тому, що Київський метрополітен має одну з найвищих серед громадського транспорту Києва провізних здатностей, тобто здатність перевозити певну кількість пасажирів за одиницю часу. А річковий трамвай і близько немає такої провізної здатності. Тому навіть якщо ми знайдемо флот для такого трамваю, навіть якщо вирішимо питання з причалами, то у такому разі зможемо перевозити 1-2% від того, що може перевезти метрополітен. А що робити з 98% пасажирів? Якщо ми підключимо автобуси, то зможемо перевезти ще 5% від того, що перевозить підземка, а решту -- ні", -- каже транспортний планувальник.

Щодо встановлення понтонного мосту, Беспалов також має свої сумніви стосовно його здійснення.

"Важко дати точну відповідь. Хоча я мав навчання в галузі інженерного забезпечення військ, що включає встановлення понтонів, я не впевнений, що довгі понтони можуть бути використані для цивільних потреб. У мене немає впевненості, що така конструкція взагалі можлива. Одне – це розгортання понтонної системи для військових цілей, а зовсім інше – організувати рух транспорту. Можливість цього виглядає сумнівною. Нагадаю, що міст у Києві пропускає близько 100 тисяч автомобілів щодня, враховуючи їхню вагу та обсяги. Тому, на мою думку, ідея з понтонами не зможе стати реальним рішенням. Понтони, автобуси та річкові трамвайчики – це лише невелика частина того, що насправді потрібно", – підкреслює Дмитро Беспалов.

Він також зазначає, що, ймовірно, міський трафік буде перенаправлений на інші мости Києва.

"Деякі водії можуть відмовитися від виконання поїздок. Можливо, ми знову зіткнемося з ситуацією, схожою на ковідні часи, коли доведеться перейти на певний локдаун, наприклад, працювати дистанційно або проводити зустрічі в онлайн-форматі. З іншого боку, це може негативно вплинути на бізнес, особливо на малий, який зазнає серйозних втрат, як це було під час пандемії. Було б доцільно, щоб влада надала підтримку таким підприємствам у цей складний період," -- зазначає експерт.

Беспалов підсумовує: на жаль, варіантів, які могли б замінити мости, не існує.

"Щодо зникнення одного мосту, Київ впорається з цим, два мости – також, але це буде непросто. Люди змушені будуть витрачати значно більше часу на дорогу. Якщо ж ми втратимо понад половину мостів, місто продовжить функціонувати, але транспортні проблеми стануть величезними. На жаль, середній час поїздки може збільшитися до 3-4 годин," – зазначає фахівець у сфері транспортного планування.

Удар по Південному мосту в Києві: російські цілі та ризики для енергетичного сектору.

Військовий аналітик, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, вважає, що атаки Росії на Південний міст у Києві є складовою частиною їхньої стратегії, спрямованої на моральний та психологічний тиск на столицю та її мешканців. Нині російські війська зловтішаються, спостерігаючи за величезними заторами в Києві та за тим, як люди змушені долати відстань пішки через заблокований міст.

"Незважаючи на те, що війна триває вже п'ятий рік, Путін та його найближче оточення продовжують вірити, що їхні дії можуть суттєво змінити хід конфлікту, тому вони не змінюють свою стратегію. Після атак на міст у Києві вони знову зосередилися на ударах по енергетичній інфраструктурі," – підкреслює експерт.

Нова зброя Росії: як "вусаті" безпілотники ставлять під загрозу лінії електропередач та атомні електростанції.

За словами Ігоря Романенка, російські війська розробили спеціальну бойову частину для реактивних дронів (їх вже прозвали у нас "вусатими"), оснащену 40-кілограмовим кумулятивним зарядом. Ворог використовує ці БпЛА для прицільного перерізання ліній електропередач. У планах окупантів -- застосовувати таку зброю не лише проти звичайних ЛЕП, а й для ударів по лініях, через які постачається електроенергія від атомних електростанцій.

"Щодо Південного мосту, то він виконує важливу функцію у житті столиці, а значить, цікавить Путіна і є частиною його стратегії. Передусім на мосту працювала єдина гілка підземки, яка функціонувала під час "жовтої" тривоги. Завдавши ударів, вони зупинили роботу метро і мосту, а це сотні тисяч людей, які тепер шукають можливість діставатися з лівого на правий берег і навпаки. Окрім того, зупинено вантажні перевезення через міст, а це проблеми з постачанням. Власне, це наразі й треба Путіну -- паніка, хаос та страх", -- розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

До цього експерт додає, що Південний міст будувався з розрахунком на те, що він може витримати поодинокі удари. І після кількох ударів "Шахедами" серйозних ушкоджень він не зазнав.

Проте, враховуючи можливості противника використовувати кумулятивні заряди, загроза для мосту залишається актуальною. Якщо регулярно атакувати одне й те саме місце за допомогою безпілотників, можна вивести міст з ладу. Саме цього і хоче досягти Путін: розірвати зв'язок між лівим і правим берегами Києва, зруйнувати транспортні та логістичні комунікації, що проходять через міст. Тому Кремль зосередив свої зусилля на реалізації таких планів, -- підкреслює генерал-лейтенант.

Чому складно захистити київські мости від ударів безпілотників

На жаль, під час перерозподілу засобів захисту не вдалося знайти значних ресурсів для протиповітряної оборони. Це, в свою чергу, дало можливість ворогові спробувати атакувати міст.

"Якраз мости у Києві потребують особливого захисту -- це життєві артерії міста, особливо Південний. Але запитання: де нам взяти засоби для захисту, якщо у нас суцільний дефіцит? Для захисту мосту та збиття реактивних дронів підійшли б зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності, а також переносні зенітно-ракетні комплекси, які ми власноруч знищили свого часу під тиском американців", -- каже Ігор Романенко.

Та додає, що від ударів реактивними "Шахедами" міст можуть врятувати спеціальні металеві сітки.

"Вони можуть виконувати роль захисту, але не повинні бути надто важкими, оскільки це створює додаткове навантаження на міст, який і так перебуває не в найкращому технічному стані. Отже, важливо підходити до питання захисту мосту з комплексної перспективи," -- зазначає фахівець.

Загроза для інших мостів столиці та нові ракети ворога

Щодо ризиків для інших мостів у Києві, військовий аналітик підкреслює, що ситуація буде залежати від цілей супротивника.

Якщо захист Південного мосту буде посилений, російські війська можуть звернути свою увагу на інші мости в Києві. Тому необхідно загалом укріпити оборону всіх переправ. Наша проблема полягає в тому, що ми часто сприймаємо росіян як недоумків, але насправді це підступний, хитрий та жорстокий ворог. Їхні технічні спеціалісти та науковці активно працюють над новими технологіями та вдосконаленням озброєння, що вже відчувається на полі бою. Наразі вони завдають ударів за допомогою реактивних "Шахедів". Нам терміново потрібно знайти способи протидії та пам’ятати, що наступним викликом можуть стати модернізовані малі крилаті ракети з дальністю до 800 кілометрів. Вони значно дешевші, і Росія може запустити їх у серійне виробництво. Це означає, що удари можуть сягати глибше в нашу територію. Нам слід вже зараз розробити заходи для протидії цим новим загрозам, щоб уникнути ситуації, схожої на ту, що сталася з реактивними "Шахедами", — підкреслює Ігор Романенко.

Чи буде удар у відповідь по Кримському мосту?

Експерт зазначає, що у відповідь на атаки по Південному мосту буде цілком виправдано завдати удару по Кримському (Керченському) мосту.

Це може бути одним із способів відповісти Путіну. Звичайно, можна було б атакувати мости в Москві або Санкт-Петербурзі, але це було б ризиковано через ймовірність того, що диктатор застосує тактичну ядерну зброю у відповідь. Тому Керченський міст виглядає як оптимальна ціль: він є незаконною спорудою та військовим об'єктом. Україна вже робила спроби знищити його, але російські сили зміцнили його захист. Щоб завдати серйозних пошкоджень Кримському мосту, необхідно провести комплексну операцію, з використанням повітряних, сухопутних та морських атак. Це цілком здійсненно. Я вважаю, що така дія могла б стати гідною відповіддю і суттєво вплинула б на хід війни. Цей варіант вже обговорювався раніше і продовжує розглядатися. — підсумував Ігор Романенко.